Іван Степанович Мазепа тримав булаву своєю твердою рукою найдовше з-поміж усіх гетьманів – упродовж 22 років.
Він був надзвичайно освіченою людиною, талановитим дипломатом і полководцем, пройшов добру школу кермування державою у своїх попередників — гетьманів Лівобережжя І.Самойловича та Правобережжя – П.Дорошенка.
Гетьман Мазепа зробив чи не найбільший внесок у відродження і зміцнення України, піднесення її політичного авторитету, економічний, культурний і духовний розвиток.
Саме Іван Мазепа об’єднав Правобережну та Лівобережну Україну. Дбаючи про оборонну міць України, побудував на південних теренах фортеці — Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на ріці Самарі. За його гетьманування в Україні постали численні храми, до спорудження яких він долучався власними коштами, та церковні школи, де діти з бідних родин навчалися безкоштовно. У Тріумфальній дзвіниці Софіського собору збергіся дзвін «Мазепа», який замовив і оплатив гетьман. Серед багатьох Мазепиних коштовних пожертв церкві — Пересопницьке Євангеліє, що на ньому присягають нинішні українські президенти.
Києво-Могилянський колегіум завдяки Мазепі 1658 р. отримав статус академії, а один з великих корпусів «Могилянки» побудований на гроші гетьмана.
Мазепа блискуче володів мовами (вільно спілкувапвся вісьмома), був талановитим поетом.
Гетьманові Мазепі не судилося втілити свою заповітну мрію – вибороти незалежність України. Однак його діяльність як мудрого керманича, патріота-державника, щиросердого мецената стали великим прикладом служіння Україні.
Сучасне осмислення постаті Івана Мазепи виходить за межі суто історичного контексту. Його діяльність дедалі частіше розглядається як приклад стратегічного державного мислення, орієнтації на європейські політичні моделі та прагнення зберегти національну автономію в складних геополітичних умовах. У цьому сенсі постать Мазепи набуває особливої актуальності, адже багато викликів його епохи перегукуються з проблемами сучасної України.
Сьогодні Україна знову проходить шлях утвердження своєї державності, захисту суверенітету та культурної ідентичності. У цьому контексті постать Івана Мазепи сприймається як символ історичної тяглості української державницької ідеї. Його прагнення до незалежності, розвитку освіти, культури та міжнародної суб’єктності перегукуються із сучасними процесами європейської інтеграції України та боротьби за її свободу.
Немає коментарів:
Дописати коментар