Уклін живим,полеглим-слава!

  29 серпня – День пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Саме 29 серпня 2014 року стався один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом. Коли українські військові колонами виходили «зеленим коридором», росіяни порушили домовленості та розстріляли їх. За даними Українського інституту національної пам’яті, унаслідок підступності росіян українська армія втратила загиблими 366 воїнів, 429 отримали поранення, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні. Ті трагічні події розгорталися на полях соняхів, які вже дозрівали. І саме під цими соняхами сотні Захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя за незалежність нашої країни.
Щорічно в цей день ми згадуємо не лише тих, хто загинув під Іловайськом, а й вшановуємо пам’ять усіх полеглих Захисників і Захисниць України в сучасній російсько-українській війні, починаючи з 2014 року.

До цієї скорботної дати в Туристично-інформаційному центрі з Опішнянською бібліотекою підготовлена патріотична виставка-реквієм «Уклін живим,полеглим-слава!». 

До уваги  користувачів пропонується добірка художніх творів, періодичних видань, документальних свідчень очевидців цієї страшної війни, оригінальні ілюстративні матеріали. Вони  вражають правдивістю висвітлення злочинів кремлівського режиму, які  спрямовані на підривання коренів українського народу та його духу.

Боротьба проти російського агресора згуртувала українську націю. За свободу ми платимо надзвичайно високу ціну. Тому пам’ять про борців і їхню звитягу є найвищою цінністю для національної ідентичності. Маємо зробити все, щоб зберегти та зміцнити пам’ять про полеглих Героїв на багато поколінь вперед.

Вічна і світла пам’ять загиблим Захисникам і Захисницям України!

Експозиція діє з 26 серпня по 2 вересня.

Іван Франко – дух, наука, думка, воля

    27 серпня виповнюється 170 років від дня народження Івана Яковича Франка – видатного українського письменника, поета, науковця, філософа, громадського та політичного діяча, одного із творців української національної ідеї. Його називають Великим Каменярем, адже все своє життя він присвятив праці заради розвитку української культури, освіти та державності.

        Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині (нині Львівська область) у родині коваля. У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію та став студентом філософського факультету Львівського університету.

        Ще під час навчання у Дрогобицькій гімназії Франко почав формувати власну бібліотеку, яка спочатку налічувала майже 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. Упродовж життя його особиста книгозбірня постійно поповнювалася і зрештою налічувала близько 12 тисяч примірників.

        Перші літературні твори Івана Франка – вірш «Народна пісня» (1874) та повість «Петрії і Довбущуки» (1875) – були надруковані в студентському часописі «Друг». У 1876 році вийшла його перша поетична збірка «Баляди і розкази».

        Творча спадщина письменника надзвичайно багата, він є автором близько 6000 творів. Серед них: поетичні збірки, поеми, прозові твори, публіцистичні статті, переклади та наукові праці. До найвідоміших творів письменника належать історична повість «Захар Беркут» (1883), казка «Лис Микита» (1890), трагічна притча «Украдене щастя» (1893 ), повість «Перехресні стежки» (1900 ), поеми «Іван Вишенський» (1900) та «Мойсей» (1905).

        Франко знав понад 14 європейських мов, дослівно міг переказати великі тексти, знав напам’ять усього «Кобзаря» Т. Шевченка, багато читав і займався перекладами творів античних авторів, зокрема Софокла та Евріпіда. Поет писав твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами.

        З нагоди 170-річчя від дня народження видатного українського письменника Івана Франка в Опішнянській бібліотеці розгорнуто книжкову виставку-ім’я «Іван Франко – дух, наука, думка, воля», яка діє з 26.08 по 31.08.2026 року.

        Експозиція презентує творчий доробок Великого Каменяра: прозові твори різних жанрів, ліричні збірки поета, книги  для дітей. Також користувачів зацікавлять представлені на виставці монографії, які висвітлюють літературну та громадську діяльність письменника. Велику цінність мають книги про життя і творчість поета, спогади відомих людей, які знали Івана Франка.

        Твори Івана Франка захоплюють та хвилюють уже понад півтора століття. Поєднання життєвої правди, глибини думки та художньої майстерності ставить його творчість у ряд найцінніших надбань української та світової класики.

        Виставка-ім’я  дає можливість не лише вшанувати пам’ять великого українця, а й відкрити для себе його твори, переосмислити їхній зміст та переконатися, що ідеї Франка залишаються актуальними для сучасного суспільства.

        Пам’ятаючи спадщину Івана Франка, ми зберігаємо зв’язок поколінь, утверджуємо повагу до української культури та зміцнюємо нашу національну ідентичність.

"Колгосп тварин" Джорджа Орвелла

В серпні 1945 року Джордж Орвелл опублікував «Колгосп тварин».

Джордж Орвелл — видатний британський письменник і публіцист, чиє ім'я стало синонімом безкомпромісної правди. Автор культових антиутопій «1984» та «Колгосп тварин», він майстерно досліджував природу влади, свободи та маніпуляцій, залишивши спадок, що є актуальним і в наші дні.

 «Колгосп тварин»- з одного боку, проста та легка історія, написана у формі байки чи то притчі, в якій свійські тварини повстають проти господарів і беруть ферму під свій контроль. Вони намагаються побудувати справедливе суспільство на засадах рівності. Новий лад обіцяє свободу й спільну працю заради загального блага, однак поступово з’являються перші ознаки внутрішніх суперечностей.

З іншого боку, складна, бо наповнена суспільно-політичними підтекстами: демократія, соціалізм, комунізм, капіталізм, фашизм тощо. Водночас вона надзвичайно важлива, адже є повчальною історією-пересторогою про небезпеку тоталітаризму в усіх його проявах.

Завітай до Туристично-інформаційного центру з Опішнянською бібліотекою та ознайомся з творчістю письменника.

Спас-аромат осені,яблук і магії

 Сьогодні відзначається Другий Великий Спас, який називається яблучний Спас або Преображення Господнє.

До свята в Туристично-інформаційному центрі з Опішнянською бібліотекою оформили книжково-ілюстративну виставку «Спас-аромат осені,яблук і магії».

Користувачі мають нагоду не лише ознайомитись з літературою,яка розповідає про традиції святкування, вірування наших пращурів, народні прикмети, а й поласувати дарами саду: яблуками та грушами.

Нехай цей Спас принесе у кожну оселю мир, добро, здоров’я, достаток і Божу благодать, а українські традиції живуть і надалі — у наших серцях, книгах та добрих справах.

Запрошуємо до бібліотеки переглянути виставку «Спас-аромат осені,яблук і магії»!

День пам'яті жертв «Великого терору» 1937 року в урочищі Сандармох

 Сьогодні, 5 серпня - один із днів, коли ми вшановуємо пам'ять жертв «Великого терору» 1937 року в урочищі Сандармох.

Ця трагедія залишила глибинний шрам в історії та серці українського народу. Урочище в далекій Карелії стало місцем, де покояться тисячі невинних людей, які були безжально знищені репресивною машиною тоталітарного режиму.

Серед розстріляних у Сандармосі — 287 українців та діячів, чиї долі пов'язані з Україною.

Лесь Курбас (режисер)

Микола Куліш (письменник)

Микола Зеров (поет, перекладач)

Валер'ян Підмогильний (письменник)

Марко Вороний (поет) та інші.

Цей день – не просто нагода згадати трагічні події минулого, замислитися над цінністю людського життя, а й осягнути важливість і правильність нашої сьогоднішньої війни за свободу.

Пам'ятаймо, що кожна жертва «Великого терору» – це окрема доля, чиєсь життя, обірване в ім'я ідеологічного фанатизму.

Схиляємо голови перед пам'яттю тих, хто став невинною жертвою репресій.

Ми,українці,повинні зробити все можливе, щоб подібні трагедії ніколи не повторювалися в історії нашого народу, а для цього ми маємо здолати рашизм та перемогти!

Нехай пам'ять про ці події буде для нас не лише уроком, а й закликом до боротьби за Україну, нашу мову, культуру і мирне українське майбутнє.

Завітайте до Опішнянської бібліотеки та ознайомтеся з книгами та документальними виданнями,де представлені спогади, списки страчених та твори знищених радянським режимом українських митців:Миколи Куліша, Миколи Зерова, Валеріана Підмогильного.

Традиції Медового Спаса: від давнини до сьогодення

 1 серпня християни відзначають велике свято-перший Медовий Спас, який також називають Спас на воді, Мокрий Спас, Макотрус,або Маковія – на честь Семи святих мучеників братів Маккавеїв, які в II столітті до нашої ери віддали свої життя за віру, і були страчені за наказом сирійського царя Антіоха Епіфана. 

Серед українців свято Маковія одне з найпоетичніших і найшанованіших. Маковія йде першим з трьох літніх Спасів, які настають у серпні.

Напередодні свята для користувачів Туристично-інформаційного центру з Опішнянською бібліотекою  відбувся народознавчий калейдоскоп «Традиції Медового Спаса: від давнини до сьогодення».Відвідувачів ознайомили з традиціями та історією свята.Користувачі переглянули матеріали,представлені на виставці-присвяті "З медом і маком прийшов влітку Спас",присвяченій святу Маковія.

До речі, згідно з народною традицією, напередодні свята потрібно приготувати особливі букети-обереги "маковійчики", що складаються з багатьох рослин,квітів та трав, що ростуть на рідній землі – м’яти, чебрецю, календули,маку,чорнобривців, айстр, васильків, любистка, петрова батога, деревію тощо. Кожне – має своє, властиве лише йому “магічне” значення.Ось і наші користувачі долучилися до арт-терапії з елементами флористики в етномайстерні,що працювала напередодні свята.

 "Маковійчика" може зробити кожен. Для цього потрібно підготувати різні квіти-трави, а також ножиці, скотч, нитку, дріт. Форму букета, набір трав кожна майстриня,чи майстер, може обирати на власний розсуд. Всі рослини разом з декількома головками маку заведено освячувати в церкві.

Після освячення букет квітів або окремі голівки маку клали за образи і зберігали до весни. Навесні мак розсівали по городу, ним обсипали корів і господу «від усього лихого», а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало».

Серпневе тепло, макові коржики, аромати випічки та меду, букети з осінніми нотками – свято Маковія або Медовий Спас. Хай у цей день тепло, затишок та дарунки літа єднають родини та дарують чудовий літній день!