День Соборності України –
свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз'єднання
Української Народної Республіки та Західно-Української Народної
Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в
Києві.
Йому передувало
підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради,
яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною
державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в
листопаді 1918 року. Процес об'єднання України завершився 22 січня 1919
року.
Сьогодні проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною… 
День Соборності України – важлива віха в історії українського народу.
Вперше у XX столітті українська незалежність була
проголошена 22 січня 1918 року. «Народе України. Твоєю силою, волею,
словом стала на Землі українській вільна Народна Республіка» - так
розпочинався текст IV Універсалу Української Центральної Ради. 22 січня
1919 року на Софійському майдані в Києві відбулося проголошення Акту
злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної
Республіки в єдину незалежну державу.
В «Універсалі соборності», зокрема, йшлося: «Однині
воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної
України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина,
Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні
мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина
незалежна Українська Народна Республіка.
День Соборності – це нагадуванн я про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель
Це свято офіційно встановлене у 1999
році, враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання УНР і
ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році
День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22
листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак 2014
року Указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено як
День Соборності України.
У сучасному українському
національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць і
має глибокий символічний зміст: одвічної мрії українців на вільне життя в
самостійній соборній незалежній державі. 22 січня 1918 року Універсалом
Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної
Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській
площі було проголошено Акт Злуки (об'єднання) українських земель, в
єдину Україну, стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав УНР та
ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в
єдину соборну Українську державу.
Однак об'єднання України відбулось
суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту злуки
більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а
Чехо-Словаччина - Закарпаття.
Перше святкування
Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст),
на той час - автономній республіці Чехословаччини. Цього дня під
синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого
населення, яке з'їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків
краю згадати події 20-річної давнини.
Яскравим проявом єдності,
волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований
патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці
проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись
за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
З того часу в Україні
«живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність
(соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається
на державному рівні вже щорічно.
