Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.Ліна Костенко
Міжнародний день рідної мови – це важливе свято, яке щороку 21 лютого відзначають у всьому світі. Це не лише нагода вшанувати рідну мову, а й привернути увагу до її збереження, розвитку та популяризації. Це свято було започатковане ЮНЕСКО у 1999 році і з 2000 року відзначається в усьому світі. Ідея відзначення Міжнародного дня рідної мови виникла у зв’язку з трагічними подіями 1952 року в Бангладеш, коли загинули студенти, які боролися за право навчатися рідною бенгальською мовою. Саме тому 21 лютого стало символом боротьби за мовні права та збереження культурної ідентичності.
Сьогодні у світі існує понад 7 000 мов, але, за оцінками лінгвістів, майже половина з них перебуває під загрозою зникнення. За даними ЮНЕСКО, кожні два тижні зникає одна мова, що веде до втрати культурного розмаїття та самобутності народів. Особливо вразливими є мови корінних народів, які не мають офіційного статусу або державної підтримки.
Українська мова має давню історію, яка бере свій початок ще з часів Київської Русі. Вона пережила складні періоди, проте змогла зберегти свою самобутність і красу. Сьогодні українська мова є державною мовою України, і її розвиток та захист є важливими пріоритетами державної політики. За даними останнього перепису населення, понад 67% громадян України називають українську своєю рідною мовою. Завдяки впровадженню Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” в останні роки спостерігається позитивна динаміка у використанні української мови у всіх сферах суспільного життя.
Українська мова славиться своєю милозвучністю, багатством лексики та виразністю. Вона входить до трійки наймелодійніших мов світу разом з італійською та французькою. Це мова пісень, поезії та ніжних слів. Завдяки гармонійному поєднанню голосних і приголосних звуків, українську мову часто називають “солов’їною”.
Наші поети та письменники оспівували її красу у своїх творах. Українська мова передає глибину почуттів, мелодійність природи та силу народу. Давайте разом поринемо у світ поетичних рядків, що прославляють нашу рідну мову.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
Володимир Сосюра
Мова кожного народу —
Неповторна і своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші — трелі солов’я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту — навіки —
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас, —
Бо ж єдина — так, як мати, —
Мова в кожного із нас!
Наталя Забіла
Сьогодні, коли Україна відстоює свою незалежність, мова стала одним із найважливіших символів національної єдності та опору. Використання української мови у публічному просторі, освіті, культурі та військовій справі є не лише ознакою патріотизму, а й потужною зброєю у боротьбі за власну ідентичність. Мовна свідомість є ключовим фактором, що допомагає згуртувати суспільство, зміцнити дух нації та підтримати українських воїнів.
Значення мови в умовах війни стало ще більш очевидним: вона об’єднує людей, формує національну самосвідомість і демонструє нашу стійкість перед викликами. Кожен, хто говорить українською, робить свій внесок у збереження та зміцнення української державності. Саме тому важливо продовжувати підтримувати українську мову, вивчати її, розвивати та передавати наступним поколінням.
Немає коментарів:
Дописати коментар