Слово до слова складається мова

 27 жовтня відзначаємо День української писемності та мови.Це свято припадає на день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця.

Українська мова налічує понад чверть мільйона слів.

Перші українські слова зафіксували у V столітті. Тоді візантійський історик Пріск Панійський під час подорожі територією сучасної України записав слова "мед" і "страва".

Засновником української літературної мови вважають Івана Котляревського, а батьком – Тараса Шевченка. В основі літературної мови є наддніпрянський діалект.

За століття, що Україна була під гнітом Росії, наша мова пережила 134 заборони. Щоб наблизити українську до російської у 1933 році із нашої абетки вилучили літеру "ґ", її повернули лише в 1990 році.

Користувачі Туристично-інформаційного центру з Опішнянською бібліотекою взяли участь в мовному калейдоскопі "Слово до слова складається мова" та переглянули книжкову виставку "Мова-наш оберіг,броня і найсильніша зброя",присвячених до Дня української писемності та мови.

Це свято має глибинну духовну суть та історично звеличує нашу націю. Мова є найціннішим надбанням та основою духовного багатства народу. Тож бажаємо утверджувати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну та українців.

З 2000-го року до Дня української писемності та мови проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Останніми роками у цьому "мовному флешмобі" беруть участь понад пів мільйона українців на шести континентах планети.

Покриті квітами могили Сандармоху

 Сьогодні 89-ті роковини розстрілів української культурної, наукової та політичної еліти у карельському урочищі Сандармох. Ця кривава подія стала одним із сумних символів "Великого терору", організованого та здійсненого більшовицьким режимом.

3 та 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох неподалік селища Медвежа Гора у Карелії було розстріляно переважну більшість з близько трьох сотень українців, яким судилось потрапити до «Соловецького етапу». Загалом з 27 жовтня по 4 листопада рішенням «трійки» УНКВС Ленінградської області в Сандармосі було страчено 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення ГУДБ НКВС СРСР.

3 листопада були розстріляні видатні представники українських політичних, військових, інженерних, наукових та мистецьких кіл Василь Атаманюк, Михайло Полоз, Матвій Яворський, Володимир Чехівський, Сергій Грушевський, Мирослав Ірчан, Михайло Качанюк, Василь Атаманюк-Яблуненко, Михайло Баран, Василь Баб'як, Марк Вороний, Микола Зеров, Климентій Коник, Остап Крушельницький, Микола Куліш, Лесь Курбас, Михайло Лозинський, Микола Павлушков, Володимир Підгаєцький, Валер'ян Підмогильний, Григорій Епік, Володимир Штангей, Михайло Яловий, Олександр Бадан-Яворенко, Юрко Мазуренко, Юрій Озерський, Борис Пилипенко, Валер'ян Поліщук, Юрій Самборський, Павло Филипович, Володимир Хуторянський, Іван Сіяк, Михайло Козоріс, Семен Середа.

Всесвітньовідомий історик Роберт Конквест у книзі «Великий терор» напише: «Стара українська інтелігенція фактично була стерта з лиця землі».

Відповідальним за виконання вироків і одним з безпосередніх виконавців масових убивств протягом 27 жовтня і 1—4 листопада 1937 року був капітан держбезпеки Михайло Матвєєв, заступник начальника АГУ УНКВС Ленінградської області. Йому асистував помічник коменданта УНКВС Георгій Алафер, або конвой. Загалом ув’язнених було 1 116: п’ять вироків не виконано, бо один в’язень помер, а чотирьох етаповано в інші місця.

27 жовтня 1997 року в’язень радянських концтаборів, письменник і філософ Євген Сверстюк привіз у Сандармох дерев’яний хрест роботи Миколи Малишка. У 2005-му на його місці встановили пам’ятник – козацький хрест із написом “Убієнним синам України”.

Довідка. Сандармох — лісове урочище в Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія, за 19 км від м. Медвеж’єгорськ, неподалік від м. Повенець, де на площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв — переважно спецпоселенці і в’язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл. Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.

Пам'ятаємо!Перемагаємо!

20 жовтня — Міжнародний день кухаря!

 

Вітаємо всіх, хто любить готувати, хто вкладає в кожну страву частинку своєї душі, хто творить смачне з найпростіших продуктів!

Нехай у ваших оселях завжди пахне свіжою випічкою, на столі буде смачно, а поруч — найдорожчі люди. Бажаємо натхнення, нових кулінарних ідей, вдячних дегустаторів і мирного неба над головою!

Зі святом нас, кулінари!

А хто сьогодні теж щось смачненьке готує? 🥟🎂🍣

17 жовтня — 90 років від дня народження Івана Драча

 

Іван Драч (17 жовтня 1936 -19 червня 2018 )— поет-шістдесятник, перекладач, кіносценарист, громадський і культурний діяч, одна з яскравих постатей української літератури ХХ століття.

Його творчість стала символом духовного оновлення української поезії, сміливого творчого пошуку та прагнення до свободи. Він умів поєднувати глибоку філософську думку, незвичайні образи й щиру любов до України.

Іван Драч належав до покоління шістдесятників — митців, які відстоювали право українського слова на самобутність, свободу творчості та національну гідність.

🖋️ Його поезія й сьогодні звучить актуально, спонукає замислитися над сенсом життя, відповідальністю людини, долею рідної землі та силою українського слова.

Завітайте до Опішнянської бібліотеки,щоб пригадати,а,можливо,й ознайомитися з поезією автора.

Вшановуючи пам’ять Івана Драча, ми відкриваємо для себе його творчість і ще раз переконуємося: справжнє слово не втрачає своєї сили з плином часу.

💙💛 Пам’ятаймо українських митців, читаймо українське, бережімо нашу культурну спадщину!

Сьогодні — Всесвітній день хліба!

 

Для українців хліб — це набагато більше, ніж просто їжа. Це наша історія, культура, пам'ять і символ життя. З давніх-давен у кожній українській хаті до хліба ставилися з особливою пошаною.

З покоління в покоління наші прабабусі,бабусі й матері передавали секрети випікання: від бережливого вимішування тіста до духмяної скоринки з печі. Хлібом-сіллю зустрічали найдорожчих гостей, із короваєм благословляли молодят, а окраєць свіжої паляниці завжди був символом достатку та гостинності.

Сьогодні, коли українські аграрії вирощують та збирають зерно у надскладних умовах, кожен буханець на нашому столі набуває ще більшої цінності. Це результат важкої праці, незламності та любові до рідної землі.

Дякуємо всім пекарям та хліборобам за їхній щоденний подвиг! 🙏

Цінуймо свої традиції та бережімо кожен колосочок! 🥖💛💙

Його величність Гарбуз: історія, користь, смак

 Золотавий, сонячний, щедрий — гарбуз здавна посідає особливе місце в українській культурі та кухні. Він є символом осені, домашнього затишку, достатку й родючості. А ще — справжній скарб, адже в ньому поєдналися користь, поживність і чудовий смак.

Та чи знали ви, що гарбуз — це далеко не лише каша? 😉
З нього готують ніжні супи-пюре, ароматні пироги й кекси, варення та цукати, запікають із медом і прянощами, додають до салатів, млинців, запіканок і навіть напоїв. А гарбузове насіння — окремий маленький скарб із великими корисними властивостями.

📖 Завітайте до Туристично-інформаційного центру з бібліотекою Опішня!

Тут на вас чекає книжково-ілюстративна виставка-мандрівка
🎃 «Його величність Гарбуз: історія, користь, смак».

Вирушайте разом із нами у гарбузову мандрівку, щоб:
📚 дізнатися цікаві факти про історію та походження гарбуза;
🌿 відкрити для себе його корисні властивості;
🍲 переконатися, наскільки різноманітними можуть бути страви з гарбуза;
🎨 помилуватися композиціями з декоративних гарбузиків.

Тож не поспішайте думати, що гарбуз — це тільки про кашу! 😉
Гарбуз — це історія, культура, користь, творчість і безліч смакових відкриттів.

Запрошуємо до нашої гарбузової мандрівки! 🍂🎃📚

Слава козацька живе — пам’ятаємо, пізнаємо, пишаємося!

Напередодні Дня українського козацтва у Туристично-інформаційному центрі з бібліотекою Опішня відбулася пізнавальна вікторина «Слава козацька живе».

Під час заходу учні поринули в захопливий світ українського козацтва, дізналися більше про славні часи козаччини, а особливу увагу приділили історії козацького містечка Опішні та постаті опішнянського сотника Филона Лихопія.

📚 Учасники активно долучалися до розмови, жваво й змістовно відповідали на запитання вікторини, демонструючи свої знання, кмітливість та зацікавленість історією рідного краю.

Такі зустрічі допомагають не лише відкривати маловідомі сторінки минулого, а й відчувати живий зв’язок із героїчною історією України та своєю малою батьківщиною.

💙💛 Пам’ятаємо минуле — шануємо традиції — творимо майбутнє!

Тигролови духу: Письменник, що вижив

 Сьогодні відзначаємо 120 років від дня народження Івана Багряного 

(2 жовтня 1906–25 серпня 1963) — видатного українського письменника, політичного діяча та борця за свободу.

Його життя — це роман, сповнений драматизму: арешти, заслання, втеча, еміграція. Та попри всі випробування, він залишив Україні скарб своєї літератури й дух нескореності.

🔹 Цікаві факти про Івана Багряного:

      *  Справжнє ім'я письменника — Лозов'ягін (або ж Лозов'яга) Іван Павлович.

      * У 1920-х роках він належав до літературної організації «МАРС», де творив разом із  Валер’яном Підмогильним та Євгеном Плужником.

      * За свій роман у віршах «Скелька» його вперше заарештували — твір визнали «націоналістичним».

      * Двічі потрапляв до в’язниці й таборів, де пережив нелюдські умови, що згодом вилилося у його творчості.

      *  У 1945 році написав роман «Тигролови», який став символом віри у незламність людини. Головний герой, Григорій Многогрішний, уособлює мрію автора про вільну Україну.

      * Його інший роман — «Сад Гетсиманський» — став одним із перших художніх свідчень про катівні НКВС.

🔹 Його кредо звучало так:
"Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами!"

На згадку про письменника в Опішнянській бібліотеці відкрито книжкову виставку «Тигролови духу: Письменник, що вижив», присвячену життю та творчості Івана Багряного. Його постать символізує незламність українського слова перед обличчям тоталітарного режиму, а його досвід, заслання та втечі лягли в основу легендарного роману «Тигролови».

Запрошуємо до перегляду книжкової виставки «Тигролови духу: Письменник, що вижив» 

📖 Іван Багряний — це голос України, що не скорився тоталітарній системі.
Сьогодні його слова надихають нові покоління боротися за свободу й гідність.

Українці:історія нескорених

 Сьогодні ми з особливою вдячністю схиляємо голови перед усіма, хто боронить Україну — на фронті й у тилу, вдень і вночі, часто ціною власного життя та здоров’я.

Дякуємо нашим Захисникам і Захисницям за мужність, силу, незламність і за кожен новий ранок, який ми можемо зустрічати на рідній землі. Дякуємо тим, хто зараз тримає оборону, і тим, хто назавжди залишився в наших серцях.

Сьогодні ми також вшановуємо українське козацтво — символ волі, честі, відваги та любові до Батьківщини. Козацький дух живе й сьогодні — у наших воїнах, волонтерах, медиках, рятувальниках, у кожному українцеві, який наближає Перемогу своєю працею та підтримкою.

До Дня захисників та захисниць України та Дня українського козацтва в Туристично-інформаційному центрі з Опішнянською бібліотекою створено історико-літературну книжкову виставку "Українці:історія нескорених", присвячену здобуткам давніх та сучасних оборонців Вітчизни. До уваги гостей представлено низку наукових, науково-популярних та художніх праць, що допоможуть дізнатися про військові традиції Руси-України, про різні покоління її захисників, а також про існуючі в суспільстві погляди на їхні звершення.

  Щиро сподіваємось, що наша виставка зацікавить усіх небайдужих до вітчизняної історії, усіх людей доброї волі – поборників справедливого миру, територіальної цілісності, незалежності й процвітання України, яка й у новітні часи знову стверджується як "Terra Cosaccorum" – славетна Земля Козацька.

Нехай сила предків, козацька звитяга та любов до України допомагають вистояти й перемогти.

Вічна пам’ять і шана полеглим Героям.

Низький уклін живим Захисникам і Захисницям.

Бажаємо нашим воїнам міцного здоров’я, надійного захисту, незламної сили та якнайшвидшого повернення додому — до своїх рідних.

Слава Україні!