Україна єдина

  16 лютого в Україні святкують особливе свято — День єднання,відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського від 14 лютого 2022 року №53.

Головна мета цього дня — показати єдність українського народу на тлі військової загрози. 

Взимку 2022 року росія почала без пояснень стягувати свої війська до українського кордону. Світові ЗМІ активно писали про можливість військового вторгнення рф до України. Серед дат, коли це можливо, видання The Sun назвало день 16 лютого 2022 року.

Українська влада закликала громадян країни не панікувати. Пізніше Президент України Володимир Зеленський оголосив 16 лютого Днем єднання України, щоб показати єдність українського народу, згуртувати українців навколо національної ідеї та показати російським пропагандистам, що українці — це єдиний народ.

Цей день є надзвичайно важливим для України!

Україна-це країна з багатовіковою історією,мальовничою природою.мудрими,талановитими,працьовитими.незламними людьми,чарівними піснями та народними традиціями!

Опішнянська бібліотека долучилася до відзначення Дня єднання флешмобом "Україна єдина".

Все буде УКРАЇНА!

Подаруй бібліотеці книгу

14 лютого – це не тільки свято закоханих. Це ще й Міжнародний день дарування книг. Він об’єднує всіх, хто любить читати. Цього дня дарують книги друзям та незнайомцям, віддають їх бібліотекам, школам, дитячим будинкам, лікарням чи просто залишають твори друку у людних місцях.

 Приємно,що дарувати книги стає доброю традицією і не лише в Міжнародний день дарування книг.Дуже тішить те, що серед нас є люди, які дарують літературу, аби той, хто не має змоги придбати книгу, скористався нею в бібліотеці.

Дякуємо всім,всім,всім тим,хто приєднався до бібліотечної акції "Подаруй бібліотеці книгу"!

Подаровані книги, без сумніву, знайдуть вдячного читача в стінах нашої бібліотеки.

Приєднуйтесь!Добрі справи робити приємно!

Всьому початок є любов

 Щороку 14 лютого в світі відзначається День святого Валентина. Цей день є неофіційним святом усіх закоханих, хоча його достеменна історія досі не відома.

В Україні та по всьому світу близькі люди обмінюються цукерками, квітами та подарунками.

В цьому році для нас День закоханих в кольорах ,тому що наше серце належить Україні,тому що захоплюємося нашими Захисниками!Прагнемо щоб уся Україна заграла жовто-блакитними кольорами!

В Опішнянській бібліотеці до свята підготували виставку-інсталяцію «Всьому початок є любов». Багато письменників, поетів, композиторів присвятили чудовому почуттю свої твори. Любов – це почуття про яке писали у всі віки, яке надихало на лицарські подвиги і двобої.

#Всесвітній_день_читання_вголос

 Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве й доволі молоде свято – Всесвітній день читання вголос.

Цю подію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році.

У 2023 році Всесвітній день читання вголос відзначається 1 лютого.

Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного.

Для святкування достатньо обрати цікаву книжку й знайти слухачів.

Також мета цього свята — зацікавити дітей та підлітків у читанні книжок уголос разом з друзями та спонукати їх до обговорення змісту. В цілому, свято має надихати дітей і дорослих просто більше читати і спілкуватися між собою. До того ж, таке заняття не тільки сприятиме тому, що дитина читатиме більше книг, а також поповненню її словникового запасу.

Читання — це не тільки прекрасний спосіб проведення дозвілля, а й чудовий спосіб підвищити рівень інтелекту, покращити пам’ять та розвинути гнучкість мислення.

Долучайся до святкування Всесвітнього дня читання вголос:

1.Обери книжку

2.Знайди зацікавленого друга/друзів

3.Читай вголос

Крути:перші "кіборги"-відомі й невідомі сторінки

 На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів-українців,

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт!

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

29 січня в Україні відзначають 105-ту річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

Бій під Крутами – бій за майбутнє України. Завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ відповідно до Брестського договору 1 березня 1918 року українці звільнили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну. В першій у XX столітті війні з російським агресором – радянською Росією – перемогла Українська Народна Республіка.

На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами, які наступали на Київ. Через 104 роки під Крутами наші війська зупинили наступ ворога, завдали йому болючих втрат, захистили місто Ніжин на Чернігівщині.

Крути – місце катувань і розстрілу 27 полонених студентської чоти, які, заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, що на той час уже була зайнята більшовиками. За понад сто років у росіян не змінилися способи ведення війни. В сучасному збройному протистоянні армія РФ так само несе на окуповані території мародерство, масові вбивства, катування, ґвалтування, викрадення представників місцевого самоврядування, священників, журналістів, активістів. Рашизм – це геноцид.

Попри те, що за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному.

До Дня пам'яті Героїв Крут Опішнянська бібліотека підготувала книжкову виставку "Крути:перші "кіборги"-відомі й невідомі сторінки",яка розповідає про героїчний подвиг київських студентів під Крутами.

Голокост-трагедія Всесвіту

 27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Людство, на хвилину зупинися.

У минуле спомин простели.

Над святою пам’яттю схилися

Тих, що безневинно полягли…

Понад 1,5 мільйони євреїв, загиблих від нацистської політики терору, були нашими співгромадянами.

У час німецької окупації в роки Другої світової війни територія України стала одним з осередків численних переслідувань за расовою, етнічною, національною приналежністю та масових страт єврейського населення. Так, за статистикою, серед 6 мільйонів загиблих євреїв від нацистської політики терору понад 1,5 мільйони були нашими співгромадянами.

В цей день вся планета сумує за загиблими та шанує живих, згадуючи про жертви Голокосту.

Цей день проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Це нагадування про всесвітню трагедію, про масове вбивство євреїв у всіх європейських державах.

Уперше в усьому світі Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначили у 2006 році. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році, хоч і була однією з шести країн-ініціаторів ухвалення документа ООН . Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима.

Цій пам'ятній даті присвячена книжкова виставка "Голокост-трагедія Всесвіту",яка експонується в бібліотеці.

Матеріали, запропоновані на цій виставці, оповідають про криваві роки Другої світової війни, про смертний вирок, винесений єврейському народові, про людей усіх національностей, котрі стали жертвами фашизму тільки тому, що любили свій народ і боролися за його свободу.

«Там, де є українці, там є і Україна» – Сашко Лірник

 Сьогодні,24 січня, виповнюється 60 років Сашку Лірнику (Олександрові Власюку) — казкарю-лірнику, автору телевізійних програм та телеведучому, музиканту, у минулому учаснику українського dark ethno гурту "Вій", постійному учаснику етнофестивалів, волонтеру, сценаристу українських фентезійних фільмів та мультфільму "Моя країна — Україна".

Запрошуємо вас відвідати Опішнянську бібліотеку та поринути у світ химерних і страшних, епічних і жартівливих казок лірника Сашка,які поведуть вас аж за обрій. А там козаки відважні, дівчата шляхетні, чумаки, цигани, відьми з хвостиками і нечиста сила з ріжками. Та найвидатніше – його казки зміцнюють віру в наш уславлений український народ!

Сашко Лірник народився в Умані. Свою першу казку він придумав ще у дитячому садочку, потім, під час проживання у Мурманську, розповідав казки дітям, щоб пам'ятали рідну мову, там само створив український культурний осередок, а згодом повернувся в Україну.

У 1999 році вийшла його перша телепередача "Казки Лірника Сашка". Відтоді, періодично змінювався канал мовлення, а казки Сашка Лірника залишались. З 2017 року чарівні казки можна почути на радіо «Країна ФМ» у програмі "Дрімайко".

Яскравий талант Лірника як сценариста втілився у постановці вертепів на українських етнічних фестивалях упродовж 2008-2018 років. Також Сашка Лірника цілком можна назвати людиною-оркестром, бо він володіє багатьма етнічними інструментами та мав нагоду співпрацювати з такими музичними гуртами як "Кому вниз", "Чур", "Рутенія", знімався у кліпі гурту "Тінь Сонця" та багаторазово виступав у зоні бойових дій, підіймаючи дух українських вояків.

Вперше творчість казкаря набрала друкованого вигляду у 2011 році. "Казки Лірника Сашка" були видані Олегом Петренко-Заневським.