Книги-ювіляри 2025

 

«Сватання на Гончарівці» — соціально-побутова комедія Григорія Квітки-Основ'яненка.Написання першої редакції п'єси Квітка-Основ'яненко завершив у 1835 році.Перша редакція була видана у 1836 році у Харкові — тоді п'єса була зовсім коротесенькою (всього 16 сторінок). Згодом автор значно переробив й доповнив п'єсу й вже, наприклад, коли п'єса «Сватання на Гончарівці» увійшла у посмертне зібрання його драматичних творів, що вийшло у 1862 році у Видавництві Панька Куліша, там п'єса вже була значно розширеною й мала 96 сторінок.

Сюжет твору

Дія відбувається на Харківщині, у селі Гончарівка.

Одарка Шкурат свариться зі своїм чоловіком Прокопом, бо той п'є. Невдовзі до них підходить Кандзюба і пропонує посватати їхню доньку Улянку за свого сина Стецька. Спочатку Одарка з чоловіком проти — бо всі знають, що в Стецька немає клепки в голові, але зважаючи на його багатство, погоджуються. Сама ж Улянка проти такого шлюбу, бо їй подобається Олексій, але він кріпак. Олексій розуміє, що Уляну хочуть силою видати заміж за дурня й б'є Стецька, щоб той відмовився від дівчини, та Стецько не погоджується, бо дуже боїться свого батька. За допомогою хитрощів Олексійового дядька Уляна одружується з Олексієм, а Стецькові дають гарбуза.

Завітай до Туристично-інформаційний центр з бібліотекою,візьми "Сватання на гончарівці" Григорія Квітки-Основ'яненка та здійсни подорож сторінками безсмертного твору.

Аеропорт...пекельна смуга

 «Вони вистояли! Не витримав бетон!» – так в Україні говорять про оборонців Донецького аеропорту.

Так склалося, що в Україні є два Дні пам’яті захисників Донецького аеропорту: неофіційна дата – 16 січня, яка закріпилися від 2016 року, коли оборонці Донецького аеропорту  та їхні родини зібралися у Києві на вшанування пам’яті своїх загиблих товаришів, і офіційна – 20 січня, встановлена Міністерством оборони та Генштабом ЗСУ. 

Бої за Донецький аеропорт  тривали з 26 травня 2014-го до 23 січня 2015-го року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів. 242 доби українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і проросійських бойовиків, затято відстоюючи рідну землю.Донецький аеропорт  героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх стали називати «кіборгами». За найпоширенішою версією, так про захисників летовища казали вороги, які не могли інакше пояснити, чому гарнізон неможливо взяти штурмом.

Оборона Донецького аеропорту – це тисячі історій хоробрості та звитяги. 

У боях за Донецький аеропорт загинули понад 200 українських захисників.

Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне звання «кіборги». Українські воїни надлюдськими силами тримали об’єкт, який за військовою логікою і здоровим глуздом втримати було майже неможливо.

До уваги користувачів Туристично-інформаційного центру з Опішнянською бібліотекою підготовлено виставку-пам'ять "Аеропорт...пекельна смуга",присвячену героїчним подіям в терміналах Донецького аеропорту .Також школярі переглянули відеоролик про ті героїчні дні, про незламних кіборгів   "Донецький Аеропорт.Як це було".

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року "кіборги" знову зі зброєю у руках захищають Батьківщину. 

Серпантин загадок та інші цікавинки

 Канікули в Туристично-інформаційний центр з бібліотекою

В бібліотеці пройшло змагання маленьких ерудитів "Серпантин загадок та інші цікавинки"

Загадка… Хитромудре запитання, яке зазвичай має просту відгадку. Це своєрідний і дуже давній вид народної творчості.

Загадки – це улюблена дитяча забава з давніх-давен, вони є чудовою гуртовою розвагою для дітей та дорослих. І користь від них велика, адже вони не тільки розважають, але й активізують пізнавальні можливості дитини.

У нас цікаво, весело, загадково!Долучайтеся!

Канікули в бібліотеці

 Канікули в Туристично-інформаційний центр з бібліотекою

Пропонуємо пограти в гру "Твістер"

Твістер (twister) - гра, відома у всьому світі. З її допомогою ви зможете поєднати приємне з корисним: повправлятися в гнучкості, спритності, умінні зберігати рівновагу і стійкість при будь-яких обставинах, а також весело і цікаво провести час в колі своїх друзів. Крім того, кількість граючих в цій грі не обмежена!

Нові книжки-нові знайомства

 Запрошуємо наших маленьких читайликів до бібліотеки ознайомитися з новинками та обрати книжку відповідно до ваших вподобань.

Сподіваємось, книжки подарують вам радість і задоволення від читання,адже нові книги-це нові знайомства та нові друзі!

Україно,ти моя молитва,Ти моя розпука вікова...

  8 січня, українському поету-шестидесятнику Василю Симоненку могло б виповнитися 90 років, натомість йому назавжди 28 років.

Український поет, журналіст, діяч українського опору, яке отримало назву шестидесятники, Василь Симоненко залишив по собі невеликий, але яскравий доробок — численні статті, театральні та літературні рецензії, три казки для дітей і доросли та збірка віршів Тиша і грім. Ще одна збірка віршів "Земне тяжіння" та книга "Лебеді материнства" були видані посмертно у 1964 та 1981 роках відповідно. А в 1995 році він посмертно став лауреатом Шевченківської премії.

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935р. в с. Біївці на Полтавщині. У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Це був легендарний курс журфаку, на якому вчилися разом майбутні яскраві поети Борис Олійник, Тамара Коломієць та Микола Сом, прозаїки Віталій Близнець, Борис Рогоза, гумористи Юрій Ячейкін, Іван Дубенко, перекладач Анатоль Перепадя, письменник та науковець, директор інституту журналістики Анатолій Москаленко та інші. Тут Василь Андрійович пише багато віршів, стає членом літературної студії імені Василя Чумака (СІЧ).

Навесні 1963 року його жорстоко побили працівники міліції на залізничній станції у місті Сміла, у грудні того ж року він помер через загострення хвороби. Та навіть смерть Василя Симоненка перетворюється на спалах національного духу: з Києва на поховання приїздять друзі-поети і митці, влаштовуючи патріотичну ходу; М. Вінграновський пише відомого вірша «Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі»,  Євген Сверстюк — есе «Симоненко — ідея», критик Іван Світличний та перекладач Анатолій Перепадя намагаються оприлюднити останні рукописи поета; у 1964 з’являється друком збірка поета  «Земне тяжіння»  з передмовою Миколи Сома, і швидко розходиться. На радіо «Свобода» розпочинається читання недрукованих (заборонених цензурою в СРСР) поезій та щоденників Симоненка, а на сторінках еміграційного журналу «Сучасність» з’являється велика добірка Симоненкових «захалявних» віршів та друкується його щоденник. Він став відомим як в Україні так і у світі. У 1965 році Симоненка висунуто на Шевченківську премію, однак, отримав її поет лише через 30 років (1995р), вже у незалежній Україні, посмертно.

Літературні критики називали його «поетом без каменю за душею», а есеїст Євген Сверстюк зазначив, що Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частину історії України.

Творчість молодого поета Симоненка надихала молодь 1960-х і через десятки років вона продовжує надихати сучасних українців. 

"Україно, ти моя молитва,Ти моя розпука вікова... "-таку назву має книжкова виставка до 90-річчя від дня народження Василя Андрійовича Симоненка (1935-1963),представлена в Опішнянській бібліотеці. Виставка звертає увагу користувачів на творчість Василя Симоненка, розкриває його багату різноманітну літературну спадщину – поезію, прозу, публіцистику, епістолярії, щоденники. 

2 січня – День наукової фантастики

 Другого січня у світі неофіційно святкують День наукової фантастики  (Science Fiction Day). Серед любителів літератури немало прихильників саме такого жанру. Причому такому напрямку присвячені не лише книги, а й фільми, комікси та інші види мистецтва.

Попри те, що свято не є офіційним у жодній країні світу, його підтримують всесвітньовідомі організації, такі як американська кінокомпанія Hallmark Channel та міжнародне видавництво Scholastic Corporation, яка спеціалізується на створенні коміксів. Свято було засновано в США, а згодом розповсюдилося по всіх куточках нашої планети.

Дата святкування вибрана не навмання – саме в цей день у 1920 році народився один з найвідоміших письменників-фантастів Айзек Азімов. Під його авторством вийшли десятки творів, написаних у цьому жанрі. Найвідомішими з них вважаються збірник «Все про роботів», «Трилогія про Фундацію».

Крім Айзека Азімова про себе також заявили наступні письменники: Жуль Верн, якого вважають батьком наукової фантастики; Герберт Веллс – один з найкращих фантастів усіх часів; Артур Кларк; Френк Герберт; відомий кожному Рей Бредбері; Вільямс Гібсон, який заснував жанр кіберпанку, та інші.

Як відзначати День наукової фантастики?

Найбільш активно в цей день працюють автори-фантасти. Вони збираються на форумах, літературних конференціях, виступають серед прихильників своїх творів.

Якщо ви є поціновувачем цього жанру чи навіть відданим фанатом , то перед вами відкриваються чудові можливості в черговий раз відкрити сторінки улюбленого твору та поринути в неймовірний вир фантастичного світу. Як варіант, можна переглянути фільм, відзнятий за мотивами одного з науково-фантастичних творів.

Книжки даної тематики, написані вищезгаданими та іншими письменниками, можна знайти в Опішнянській бібліотеці. Сердечно запрошуємо!