Тобі дарую "валентинку"

 День Всіх закоханих або Валентинів день — одне з улюблених і довгоочікуваних свят. Символiчним «талісманом» усіх закоханий вважають Святого Валентина, який став відомим завдяки традиції відзначати цей день і шанувати його пам’ять. Цікаво, як виникло свято Всіх закоханих та які воно має традиції.

Історія Дня святого Валентина

Виявляється, традиції відзначати День всіх закоханих — 14 лютого вже понад півтори тисячі років. І спочатку згадування про Святого Валентина було в контексті вшанування його мучеництва, без будь-якої прив’язки з заступництвом закоханих. Існує кілька версій появи свята.

За однією з версій давньоримський імператор Клавдій II заборонив молодим людям призовного віку одружуватись, вважаючи, що так військові будуть більш віддано служити своїй країні. Але священик Валентин, усвідомлюючи всю несправедливість цього указу, всупереч суворим заборонам, ризикуючи життям, продовжував вінчати закохані пари. Правда, це тривало недовго, імператор дізнався про порушення закону і засудив священика до страти.

Перебуваючи у в’язниці, юний священик закохався в чарівну дочку наглядача. Дівчині також сподобався молодий чоловік, але повідомити про свої почуття вона не наважувалася. Про те, що хлопець небайдужий до неї, вона, на жаль, дізналася тільки після його смерті. У ніч на 14 лютого закоханий Валентин написав молодій дівчині красиве зізнання в любові, а вранці смертний вирок було виконано. На згадку про улюбленого у неї залишилося тільки лист.

Вважається, що саме з цього часу бере початок традиція писати в День святого Валентина любовні записки — «валентинки».

До Дня святого Валентина в Опішнянській бібліотеці працювала творча майстерня "Тобі дарую "валентинку".

Креативно,натхненно, з великим захопленням діти виготовляли привітальні листівки з найкращими побажаннями для друзів,знайомих,рідних.

Школярі цікаво та корисно провели час.

Бібліотека – книжчин дім

  Для учнів 2б класу Опішнянського ліцею в Опішнянській бібліотеці було проведено пізнавально-оглядову екскурсію «Бібліотека – книжчин дім».

Під час екскурсії діти дізнались, що таке бібліотека, ознайомились з правилами користування бібліотекою і книгою. Усміхнені обличчя дітей та сяючі очі свідчили про те, що екскурсія всім сподобалась.

Фарби життя...

 В ТІЦ(Туристично-інформаційному центрі з бібліотекою) відкрилася персональна виставка робіт фотохудожника,члена Національної спілки фотохудожників України Євгенія Корнієнка "Барви життя...".

Запрошуємо переглянути роботи,представлені на виставці.Світлини дуже оптимістичні,вони красномовно говорять:"В навколищньому світі багато краси і добра - спілкуймося з ним".

Фотовиставка "Барви життя..." триватиме впродовж лютого,тож усі охочі матимуть можливість ознайомитися з експозицією.

Їх перший бій, останній бій

 

29 січня 2022 року 104 роки бою під Крутами 

В цей день українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров'ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху - бій під Крутами. 
Щороку, 29 січня, кожен українець схиляє голову перед пам’яттю про тих, хто в далекому 1918 році боронив незалежність України ціною власного життя.
29 січня 1918 року на залізничній станції Крути в Чернігівській області 300 київських студентів, захищаючи підступи до Києва, вступили в нерівний бій з шеститисячною армією більшовиків під командуванням Михайла Муравйова, яка серед інших вела наступ на Українську Народну Республіку.
Точна кількість загиблих студентів офіційно ніде не зафіксована. За свідченнями учасників подій, було вбито більше 250 осіб з українського боку. Відомі імена тільки 27 студентів, яких взяли в полон і розстріляли. Їхні тіла пізніше були урочисто перепоховані на Аскольдовій могилі в Києві.

Напередодні Дня пам’яті Героїв Крут в бібліотеці для учнів Опішнянського ліцею пройшла година історичної пам’яті «Їх перший бій, останній бій».Також діти переглянули документальний фільм «Крути – молода кров».

Бій під Крутами - це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей – найкращих представників українського студентства.

В моєму серці Україна

 В історії становлення незалежності і соборності України особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу. Саме цей день з′єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою прийнято відзначати як свято – День соборності України.

Для учнів 7Б класу Опішнянського ліцею Опішнянської селищної ради в бібліотеці провели гру-вікторину «В моєму серці Україна». Бібліотекар ознайомила школярів з історію виникнення свята – Дня Соборності України, історичними фактами про Україну. Діти пригадали видатних українців, дізналися про всеукраїнську акцію «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, яка відбулася 20 січня 1990 року, як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. Також учасники заходу переглянули відеоролики «День Соборності».

Діти активно та жваво взяли участь в конкурсах:"Народ скаже.як зав'яже","Повідомлення","У світі цікавого".

Сьогоднішня гра – це інтелектуальне змагання для тих, хто насамперед любить Україну, відчуває себе українцем і хоче перевірити й поповнити свої знання про її історію, географію, народні звичаї, традиції та культуру.

Я маю право!

                                 10 грудня у світі відзначають

                    Міжнародний день прав людини.

Офіційно свято було проголошено у 1950 році з ініціативи ООН. Дату визначили на честь ухвалення у Парижі 1958 року Загальної декларації прав людини.

У Декларації заявлено, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їхніх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їхніх країн.

Декларація не носить обов’язкового характеру. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини. Тож багато країн включили основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції. Її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів з прав людини, укладених з 1948 року. Угодами з прав людини, укладеними під егідою ООН, є Міжнародний пакт про цивільні і політичні права і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, підписані 16 грудня 1966 року.

Україна, будучи державою-членом Ради Європи, 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї. Згідно преамбули Конвенції вона має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання прав людини, проголошених Генеральною Асамблеєю ООН у Загальній декларації прав людини.

За дотриманням прийнятих пактів, конвенцій і договорів з прав людини спостерігає Верховний Комісаріат ООН з прав людини. Верховний комісар відряджає своїх посланців в різні країни світу для складання звітів про дотримання прав людини на місцях. Якщо права не дотримуються, то в справу вступають трибунали.

Героїв стежина – від батька до сина

 Збройні сили України –

Слава, гордість, міць країни!
Захищають мир, свободу
Служать рідному народу!

        Шановні військовослужбовці, воїни, ветерани війни і Збройних Сил!

 
6 Грудня — це свято пам’яті тисяч відважних воїнів, які віддали свої життя за незалежність, волю, суверенність та неподільність нашої держави. Ніколи не забути нам героїчних подвигів наших прадідів в ім’я України, їх щирої любові до рідної землі та безмежної відданості своїй Батьківщині.
   Проте День Збройних Сил України — це насамперед свято на честь тих, хто нині захищає територію нашої країни від ворогів, піклується про безпеку та зміцнення обороноздатності Української держави. Це свято хоробрих, завдяки незламному духу яких наша країна досі лишається суверенною незалежною державою.
   Звертаємось до солдатів і офіцерів, які щодня щиро, вірою і правдою служать Українському народові. Сьогодні Ваше свято, бо українське військо сильне Вами. Тож прийміть щирі вітання з Днем Збройних Сил України!
   Козацької мужності, дідівської гідності, батьківської мудрості, незламної сили волі та віри у власні сили. Нехай оптимізм, спокій та гарний настрій завжди крокують поряд. Мирного неба, благополуччя та процвітання нашій державі.
Збройні Сили України

Збройні Сили України — це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.

З’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються Верховною Радою України, можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, посилення охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України та їх правового оформлення, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

                                                                   

                                    Історія Збройних Сил України

Після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності та пізнішого розпаду Радянського Союзу, Україна як незалежна держава успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українських теренах військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України.

З 24 серпня 1991 р. під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9293 танки і 11346 бойових машин), бригада спецназу, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, три повітряні армії (близько 1100 бойових літаків) і окрема армія ППО. Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 176 міжконтинентальних балістичних ракет, а також близько 2600 одиниць тактичної ядерної зброї. На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні нараховувала близько 700 тисяч чол.

Уряд України приступив до створення Збройних сил. Характерними ознаками того періоду були одночасне формування правової основи діяльності Збройних сил, реорганізація їх структур, створення відповідних систем управління, забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування. Крім того, становлення Збройних сил України супроводжувалося значним скороченням військових структур, чисельності особового складу, кількості озброєнь та військової техніки.

В основу процесу створення власного війська були закладені політичні рішення керівництва України стосовно без’ядерного і позаблокового статусу держави. При цьому враховувалися також обмеження, пов’язані з ратифікацією Договору “Про звичайні збройні сили в Європі” та виконанням Ташкентської Угоди 1992 року, якою встановлювалися не тільки максимальні рівні озброєння для кожної держави колишнього СРСР, а й для так званого “флангового району”. В Україні до нього входили Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та Автономна Республіка Крим.

У стислі терміни Верховною Радою України був прийнятий пакет законодавчих актів стосовно воєнної сфери: Концепція оборони і будівництва Збройних сил України, постанова “Про Раду оборони України”, Закон України «Про оборону України», Закон України «Про Збройні Сили України», Воєнна доктрина України тощо.

На ті ж роки припадає й реалізація ядерного роззброєння України. Воно є однією із найбільш значних історичних подій кінця ХХ-го сторіччя. Вперше в історії людства держава добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю. На 1 червня 1996 року на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.

Так були закладені основи національного війська незалежної держави: за короткий термін були створені Міністерство оборони, Генеральний штаб, види Збройних сил, системи управління, підготовки і всебічного забезпечення військ (сил) тощо.