#GlobalLesyaUkrainka2021

Опішнянська бібліотека долучається до міжнародного 

онлайн-флешмобу #GlobalLesyaUkrainka2021,

присвяченого 150-річному ювілею видатної поетеси

 Лесі Українки(Лариси Петрівни Косач-Квітки).

Вшануємо Велику Українку,показавши пам'ятні місця її перебування в різних куточках України та світу.

 

 

 

 

 

 світлини зроблені в м.Гадяч Україна .

Друзі,долучайтеся до міжнародного онлайн-флешмобу
#GlobalLesyaUkrainka2021!

 

Цікаві факти про Павла Тичину

                                                                       Ви знаєте, як липа шелестить
                                                                у місячні весняні ночі?

                                                            Кохана спить, кохана спить,
                                                            Піди збуди, цілуй їй очі.

                                                            Кохана спить...

             

                                                      

Сьогодні 23 січня виповнюється 130 років від дня народження видатного  поета ,класика української літератури Павла Григоровича Тичини.який і до сьогодні залишається досить загадковим феноменом в українській літературі.

Пропонуємо ознайомитися з цікавими фактами з життя поета.

День Соборності України – єднання сили й духу народу

 

 

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. 

Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об'єднання України завершився 22 січня 1919 року. 

Сьогодні проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною…

День Соборності України – важлива віха в історії українського народу.

 

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року. «Народе України. Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна Народна Республіка» - так розпочинався текст IV Універсалу Української Центральної Ради. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві відбулося проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу.   

 

В «Універсалі соборності», зокрема, йшлося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.

  День Соборності – це нагадуванн я про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель  

Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак 2014 року Указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено як День Соборності України. 

 

У сучасному українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць і має глибокий символічний зміст: одвічної мрії українців на вільне життя в самостійній соборній незалежній державі. 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об'єднання) українських земель, в єдину Україну, стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу.  

Однак об'єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина - Закарпаття. 

Перше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехословаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з'їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини. 

Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності. 

З того часу в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно. 

 

Книжкові новинки для юних читайликів

                                                                                                                 Книжки-як парашути.

                                                                                                                  Вони не приносять нам ніякої

                                                                                                                   користі,поки закриті.

Неабияке задоволення приносять нові книги, які надходять до бібліотеки. Це радість для всіх - як для бібліотекарів, так і для юних читайликів!

Адже кожна нова книга – це завжди подія та нове знайомство.

Бібліотечні працівники впевнені, що нова література зацікавить і маленьких дослідників, і шукачів пригод,  і шанувальників різних видів мистецтва, спорту, техніки та багато іншого.

Тож запрошуємо відвідати  бібліотеку після 24 січня, ознайомитися з новинками та обрати книги, які стануть вам до вподоби.

Приємного читання!

Традиції святкування Водохреща в Україні

 

 

19 січня православні та греко-католики відзначають свято Хрещення Господнього, який збігається з Богоявленням. Хрещення є третім великим святом різдвяно-новорічного циклу і пов'язане з хрещенням у Йордані Ісуса Христа.

Після досягнення 30-річного віку Ісус прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Коли він вийшов на берег, з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм сином, а на нього зійшов святий дух у вигляді голуба. Тому свято також називають Богоявленням.

У православній та греко-католицькій традиції вважається, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці, оскільки Бог з'явився у трьох іпостасях: Бога-Отця, Бога-Сина і Святого духа.

18 січня прийнято відзначати другий Святий вечір або "Голодну кутю". Протягом усього дня віруючі постять, а ввечері вся родина збирається за столом. Пісне меню включає в себе смажену рибу, вареники з капустою, пісні млинці, кутю та узвар.

Перед початком трапези, господар брав ложку куті, підходив до вікна і кликав мороз на вечерю, примовляючи "як мороз не йде в дім, хай не йде і на врожай".

Цілюща сила хрещенської води

Перші згадки про цілющі властивості води містяться в одній із проповідей Іоанна Златоуста: 

"У це свято всі, зачерпнувши води, приносять її додому і зберігають увесь рік, оскільки сьогодні освячені води; і відбувається явне знамення: ця вода з часом не псується, але, зачерпнута сьогодні, вона протягом і двох, і трьох років залишається свіжою".

Вважається, що 19 січня, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року. Нею прийнято поїти тяжкохворим, нею освячують домівки і храми. Хрещенська вода має здатність зцілювати хвороби тіла і душі, змивати накопичений емоційний та психологічний негатив.

Вранці в церкві відбувається богослужіння. Після нього весь народ іде процесією на річку до хреста. Кожен несе з собою пляшку або глечик для води. На річці, біля хреста, вся процесія зупиняється і стає на льоду великим колом. Після недовгої відправи священик тричі занурює в ополонку хрест і читає молитву.

Коли воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають її в свої глечики.

Купання в ополонці

Ополонку у вигляді хреста прийнято заготовлювати заздалегідь. Вирізаний хрест встановлюється поруч. Після освячення священиком в ополонці можна купатися, змиваючи з себе гріхи і заряджаючись здоров'ям на цілий рік. Раніше в ополонку пірнали в першу чергу ті, хто у Святки гадав і вбирався в маскарадні костюми, оскільки це вважалося гріхом.

За народним повір'ями, в ополонку пірнає вся нечисть, яка вільно розгулює по землі в період Святок.

Народні традиції

Протягом всіх свят, аж до Хрещення жінкам не можна було набирати воду. Не можна також було полоскати білизну в річці, оскільки вважалося, що у ній живуть біси.

Перед Хрещенням дівчата збирали сніг з стогів, вважалося, що умивання ним дозволить відбілити обличчя, подарує рум'янець на весь рік і зробить дівчину красунею.

У цей період прийнято також ворожити на судженого, оскільки, згідно з повір'ями, все, що було наворожено, обов'язково збудеться. Вважається також, що сни, які наснилися у ніч на Водохрещу, є віщими.

Після Хрещення дівчата і хлопці збиралися на вечорниці, вибирали собі пару і до Великого посту тривав сезон весіль.

На наступний після Хрещення день, 20 січня, відзначаються "посвятки". В цей день переходили на звичайний, трудовий ритм, і відзначали день Івана Хрестителя. З посвяток знімалося табу на відвідування корчми і шинку, а жінкам дозволялося носити воду.

Увага!Оголошення

 

Шановні користувачі бібліотеки!

З 8 по 24 січня 2021 року включно Україна перейшла до «червоного» рівня епідеміологічної небезпеки, діє посилений карантин. На час карантину Опішнянська бібліотека призупиняє обслуговування відвідувачів у бібліотеці.

Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Колектив Опішнянської бібліотеки

Різдвяні традиції

У ніч з 6 на 7 січня християни східного обряду святкують Різдво Христове. У цей день закінчується сорокаденний Різдвяний піст і починаються 12-денні святки. Вони супроводжуються народними гуляннями на честь народження Сина Божого. У слов'ян здавна в ці дні водили вертеп, співали колядки і бажали всім добра на весь рік.

Про Різдво

За біблійною оповідкою, цього дня у Вифлеємі в хліві Діва Марія народила Ісуса Христа. Першими, хто привітав новонародженого, були пастухи. Пізніше до немовляти прийшли волхви-мудреці зі Сходу.

В той же час є кілька теорій, що Ісус Христос народився не взимку, а святкувати Різдво в січні стали тільки тому, що в цей час язичники відзначали свято народження Сонця Правди і в цей період збільшувався світловий день.

Як би там не було, православне Різдво Христове і Святий вечір перед ним пишно святкуються у християнському світі і мають безліч традицій і звичаїв.

12 страв і дідух: Традиції Святвечора

За традицією Різдво в Україні починається 6 січня зі Святого вечора – Святвечора. В цей день вся сім'я, включаючи маленьких дітей, збирається на святковий обід. Примітно, що у Святвечір знаходитися в чужому домі не можна.

Святвечір зазвичай починається із запалювання свічки в пам'ять про померлих предків і читання молитви "Отче наш". Після чого господар будинку благословляє вечерю.

В цей день люди не сідають за стіл до появи першої зірки, яка, як кажуть, вказала волхвам шлях до того місця, де знаходилося немовля Ісус.

У Святвечір на столі обов'язково мають бути 12 пісних страв – на честь 12 апостолів. Головне частування – кутя (ритуальна каша, зварена з ячменю, пшениці або рису). Багато українських господинь до куті додають горіхи, мак, родзинки та мед. Крім куті, на святковий стіл також прийнято ставити: пісний борщ, вареники, гриби, овочеві салати та соління. Страви не запивають водою - виключно узваром (солодкий компот з сухофруктів).

Кожен член сім'ї має потроху спробувати всі 12 страв, при цьому повністю з'їдати вечерю не можна, інакше холодильник буде порожнім весь рік.

Під час вечері незаміжнім дівчатам і неодруженим хлопцям не можна сідати на кут столу, щоб не залишитися без пари. До завершення трапези не можна виходити з-за столу і з дому, щоб не впустити до помешкання нечисту силу.

У переддень Різдва також прийнято на самому почесно місці в будинку ставити дідуха – пшеничний, вівсяний і житній сніп, який, за повір'ям, охороняє будинок від злих духів і уособлює благополуччя сім'ї.