Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть! 

9 вересня виповнюється 257 років від дня народження Івана Котляревського (9.09.1769-10.11.1838)

Іван Петрович Котляревський подарував українській літературі не багато творів, але кожен з них є неперевершеним вкладом в спадщину України. «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» – усі ці перлини української культури відомі не лише на Батьківщині, але й далеко за її межами.Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, його поеми були написані на основі живого усного мовлення народу, започаткувавши новий етап формування літературної мови. «Від часу появи Котляревського наше письменство стає щораз ближче до реального життя, щораз відповідніше до його потреб, входить щораз глибше в душу народну» – відзначав Іван Франко.

Запрошуємо до Туристично-інформаційний центр з бібліотекою на літературний віраж "Де згода в сімействі...",присвячений 257-річчю з дня народження Івана Котляревського.

Користувачі мають змогу ознайомитися з життєвим та творчим шляхом великого письменника.

До речі,в "Енеїді" Іван Котляревський згадує "корито опішнянських слив" серед інших щедрих дарів,що цар Латин дарує Енею.Ця згадка свідчить про давню славу Опішні як краю родючих сливових садів, які були відомі на всю округу.

Квітки́. Велика книга про хатні розписи

Дякуємо Андрію Жиденку за особливий подарунок — книгу «Квітки́. Велика книга про хатні розписи» від Old Khata Project 2026. 

Це не просто книга. Це цілий світ української хати — її квітів, орнаментів, кольорів і тієї особливої краси, якою наші предки наповнювали свій щоденний простір.

Особливо цінно, коли такі видання потрапляють до рук не випадково, а як подарунок із думкою та любов’ю до української культури.

Щиро дякую за цей красивий і змістовний дарунок! 
Нехай українські квіти з наших хат, скринь, печей і рушників продовжують розквітати — у книгах, мистецтві та нашій пам’яті.

Дякуємо Андрію Жиденку за можливість ще раз побачити, наскільки глибокою й живою є українська традиція. 

P.S.Видання містить переклад ключових текстів англійською мовою.

Давайте пам’ятати поета таким – усміхненим, сповненим любові і надій.

 

4 вересня-день пам'яті Василя Стуса

На всерозхресті люті і жаху,
на всепрозрінні смертного скрику
дай, Україно, чесного шляху,
дай, Україно, гордого лику!

4 вересня 1985 року, в колонії "Перм−36" помер Василь Стус –Герой України, борець за незалежність України ,український поет-шістдесятник, перекладач, прозаїк, літературний критик, політв’язень.

 

У Пермській області Василь Стус відбував свій другий тюремний строк. 28 серпня 1985 року в’язня відправили до карцеру за те, що він сперся ліктем на нари, читаючи книгу в камері. Василь Стус оголосив безстрокове сухе голодування, а 4-го вересня українця не стало. Йому було лише 47 років.

За однією із версії Стус помер від переохолодження, також припускають, що поета могли вбити наглядачі, вдаривши карцерними нарами. 

Василя Стуса поховали на табірному цвинтарі у Пермській області, але у листопаді 1989 року прах поета перепоховали в Києві на Байковому кладовищі. 

В пам’ять про Василя Стуса в Україні створили чимало монументів та барельєфів із зображенням видатної української постаті. На його честь назвали вулиці та сквери.Також сьогодні, 4 вересня 2026 року, Національний банку України вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень на якій зображено Василя Стуса.

Про Василя Стуса зняли кілька документальних фільмів, а його твори увійшли до шкільної програми. В 1989 році була заснована Премія імені Василя Стуса, яку вручають успішним літераторам, митцям та режисерам.

З Днем знань!

  Дорогі школярики-користувачі Опішнянської бібліотеки!

Вітаємо вас з 1 вересня – Днем знань!

Нехай новий навчальний рік принесе багато відкриттів, цікавих книжок та незабутніх вражень.

Чекаємо вас у нас – місці, де живуть знання і народжуються мрії!

Уклін живим,полеглим-слава!

  29 серпня – День пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Саме 29 серпня 2014 року стався один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом. Коли українські військові колонами виходили «зеленим коридором», росіяни порушили домовленості та розстріляли їх. За даними Українського інституту національної пам’яті, унаслідок підступності росіян українська армія втратила загиблими 366 воїнів, 429 отримали поранення, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні. Ті трагічні події розгорталися на полях соняхів, які вже дозрівали. І саме під цими соняхами сотні Захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя за незалежність нашої країни.
Щорічно в цей день ми згадуємо не лише тих, хто загинув під Іловайськом, а й вшановуємо пам’ять усіх полеглих Захисників і Захисниць України в сучасній російсько-українській війні, починаючи з 2014 року.

До цієї скорботної дати в Туристично-інформаційному центрі з Опішнянською бібліотекою підготовлена патріотична виставка-реквієм «Уклін живим,полеглим-слава!». 

До уваги  користувачів пропонується добірка художніх творів, періодичних видань, документальних свідчень очевидців цієї страшної війни, оригінальні ілюстративні матеріали. Вони  вражають правдивістю висвітлення злочинів кремлівського режиму, які  спрямовані на підривання коренів українського народу та його духу.

Боротьба проти російського агресора згуртувала українську націю. За свободу ми платимо надзвичайно високу ціну. Тому пам’ять про борців і їхню звитягу є найвищою цінністю для національної ідентичності. Маємо зробити все, щоб зберегти та зміцнити пам’ять про полеглих Героїв на багато поколінь вперед.

Вічна і світла пам’ять загиблим Захисникам і Захисницям України!

Експозиція діє з 26 серпня по 2 вересня.

Іван Франко – дух, наука, думка, воля

    27 серпня виповнюється 170 років від дня народження Івана Яковича Франка – видатного українського письменника, поета, науковця, філософа, громадського та політичного діяча, одного із творців української національної ідеї. Його називають Великим Каменярем, адже все своє життя він присвятив праці заради розвитку української культури, освіти та державності.

        Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині (нині Львівська область) у родині коваля. У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію та став студентом філософського факультету Львівського університету.

        Ще під час навчання у Дрогобицькій гімназії Франко почав формувати власну бібліотеку, яка спочатку налічувала майже 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. Упродовж життя його особиста книгозбірня постійно поповнювалася і зрештою налічувала близько 12 тисяч примірників.

        Перші літературні твори Івана Франка – вірш «Народна пісня» (1874) та повість «Петрії і Довбущуки» (1875) – були надруковані в студентському часописі «Друг». У 1876 році вийшла його перша поетична збірка «Баляди і розкази».

        Творча спадщина письменника надзвичайно багата, він є автором близько 6000 творів. Серед них: поетичні збірки, поеми, прозові твори, публіцистичні статті, переклади та наукові праці. До найвідоміших творів письменника належать історична повість «Захар Беркут» (1883), казка «Лис Микита» (1890), трагічна притча «Украдене щастя» (1893 ), повість «Перехресні стежки» (1900 ), поеми «Іван Вишенський» (1900) та «Мойсей» (1905).

        Франко знав понад 14 європейських мов, дослівно міг переказати великі тексти, знав напам’ять усього «Кобзаря» Т. Шевченка, багато читав і займався перекладами творів античних авторів, зокрема Софокла та Евріпіда. Поет писав твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами.

        З нагоди 170-річчя від дня народження видатного українського письменника Івана Франка в Опішнянській бібліотеці розгорнуто книжкову виставку-ім’я «Іван Франко – дух, наука, думка, воля», яка діє з 26.08 по 31.08.2026 року.

        Експозиція презентує творчий доробок Великого Каменяра: прозові твори різних жанрів, ліричні збірки поета, книги  для дітей. Також користувачів зацікавлять представлені на виставці монографії, які висвітлюють літературну та громадську діяльність письменника. Велику цінність мають книги про життя і творчість поета, спогади відомих людей, які знали Івана Франка.

        Твори Івана Франка захоплюють та хвилюють уже понад півтора століття. Поєднання життєвої правди, глибини думки та художньої майстерності ставить його творчість у ряд найцінніших надбань української та світової класики.

        Виставка-ім’я  дає можливість не лише вшанувати пам’ять великого українця, а й відкрити для себе його твори, переосмислити їхній зміст та переконатися, що ідеї Франка залишаються актуальними для сучасного суспільства.

        Пам’ятаючи спадщину Івана Франка, ми зберігаємо зв’язок поколінь, утверджуємо повагу до української культури та зміцнюємо нашу національну ідентичність.

"Колгосп тварин" Джорджа Орвелла

В серпні 1945 року Джордж Орвелл опублікував «Колгосп тварин».

Джордж Орвелл — видатний британський письменник і публіцист, чиє ім'я стало синонімом безкомпромісної правди. Автор культових антиутопій «1984» та «Колгосп тварин», він майстерно досліджував природу влади, свободи та маніпуляцій, залишивши спадок, що є актуальним і в наші дні.

 «Колгосп тварин»- з одного боку, проста та легка історія, написана у формі байки чи то притчі, в якій свійські тварини повстають проти господарів і беруть ферму під свій контроль. Вони намагаються побудувати справедливе суспільство на засадах рівності. Новий лад обіцяє свободу й спільну працю заради загального блага, однак поступово з’являються перші ознаки внутрішніх суперечностей.

З іншого боку, складна, бо наповнена суспільно-політичними підтекстами: демократія, соціалізм, комунізм, капіталізм, фашизм тощо. Водночас вона надзвичайно важлива, адже є повчальною історією-пересторогою про небезпеку тоталітаризму в усіх його проявах.

Завітай до Туристично-інформаційного центру з Опішнянською бібліотекою та ознайомся з творчістю письменника.

Спас-аромат осені,яблук і магії

 Сьогодні відзначається Другий Великий Спас, який називається яблучний Спас або Преображення Господнє.

До свята в Туристично-інформаційному центрі з Опішнянською бібліотекою оформили книжково-ілюстративну виставку «Спас-аромат осені,яблук і магії».

Користувачі мають нагоду не лише ознайомитись з літературою,яка розповідає про традиції святкування, вірування наших пращурів, народні прикмети, а й поласувати дарами саду: яблуками та грушами.

Нехай цей Спас принесе у кожну оселю мир, добро, здоров’я, достаток і Божу благодать, а українські традиції живуть і надалі — у наших серцях, книгах та добрих справах.

Запрошуємо до бібліотеки переглянути виставку «Спас-аромат осені,яблук і магії»!

День пам'яті жертв «Великого терору» 1937 року в урочищі Сандармох

 Сьогодні, 5 серпня - один із днів, коли ми вшановуємо пам'ять жертв «Великого терору» 1937 року в урочищі Сандармох.

Ця трагедія залишила глибинний шрам в історії та серці українського народу. Урочище в далекій Карелії стало місцем, де покояться тисячі невинних людей, які були безжально знищені репресивною машиною тоталітарного режиму.

Серед розстріляних у Сандармосі — 287 українців та діячів, чиї долі пов'язані з Україною.

Лесь Курбас (режисер)

Микола Куліш (письменник)

Микола Зеров (поет, перекладач)

Валер'ян Підмогильний (письменник)

Марко Вороний (поет) та інші.

Цей день – не просто нагода згадати трагічні події минулого, замислитися над цінністю людського життя, а й осягнути важливість і правильність нашої сьогоднішньої війни за свободу.

Пам'ятаймо, що кожна жертва «Великого терору» – це окрема доля, чиєсь життя, обірване в ім'я ідеологічного фанатизму.

Схиляємо голови перед пам'яттю тих, хто став невинною жертвою репресій.

Ми,українці,повинні зробити все можливе, щоб подібні трагедії ніколи не повторювалися в історії нашого народу, а для цього ми маємо здолати рашизм та перемогти!

Нехай пам'ять про ці події буде для нас не лише уроком, а й закликом до боротьби за Україну, нашу мову, культуру і мирне українське майбутнє.

Завітайте до Опішнянської бібліотеки та ознайомтеся з книгами та документальними виданнями,де представлені спогади, списки страчених та твори знищених радянським режимом українських митців:Миколи Куліша, Миколи Зерова, Валеріана Підмогильного.

Традиції Медового Спаса: від давнини до сьогодення

 1 серпня християни відзначають велике свято-перший Медовий Спас, який також називають Спас на воді, Мокрий Спас, Макотрус,або Маковія – на честь Семи святих мучеників братів Маккавеїв, які в II столітті до нашої ери віддали свої життя за віру, і були страчені за наказом сирійського царя Антіоха Епіфана. 

Серед українців свято Маковія одне з найпоетичніших і найшанованіших. Маковія йде першим з трьох літніх Спасів, які настають у серпні.

Напередодні свята для користувачів Туристично-інформаційного центру з Опішнянською бібліотекою  відбувся народознавчий калейдоскоп «Традиції Медового Спаса: від давнини до сьогодення».Відвідувачів ознайомили з традиціями та історією свята.Користувачі переглянули матеріали,представлені на виставці-присвяті "З медом і маком прийшов влітку Спас",присвяченій святу Маковія.

До речі, згідно з народною традицією, напередодні свята потрібно приготувати особливі букети-обереги "маковійчики", що складаються з багатьох рослин,квітів та трав, що ростуть на рідній землі – м’яти, чебрецю, календули,маку,чорнобривців, айстр, васильків, любистка, петрова батога, деревію тощо. Кожне – має своє, властиве лише йому “магічне” значення.Ось і наші користувачі долучилися до арт-терапії з елементами флористики в етномайстерні,що працювала напередодні свята.

 "Маковійчика" може зробити кожен. Для цього потрібно підготувати різні квіти-трави, а також ножиці, скотч, нитку, дріт. Форму букета, набір трав кожна майстриня,чи майстер, може обирати на власний розсуд. Всі рослини разом з декількома головками маку заведено освячувати в церкві.

Після освячення букет квітів або окремі голівки маку клали за образи і зберігали до весни. Навесні мак розсівали по городу, ним обсипали корів і господу «від усього лихого», а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало».

Серпневе тепло, макові коржики, аромати випічки та меду, букети з осінніми нотками – свято Маковія або Медовий Спас. Хай у цей день тепло, затишок та дарунки літа єднають родини та дарують чудовий літній день!

 

День книги у м'якій обкладинці

 30 липня кожного року відзначається нетипове та маловідоме свято – День книги в м'якій обкладинці. 

Книга у м’якій обкладинці з’явилася завдяки… залізниці. У першій половині ХХ ст. залізниця була основним способом мандрівок на великі відстані.

Хоча книги і вважалися гарним варіантом провести час, але були доволі дорогими, досить великими і важкими, що робило їх не дуже зручними для перевезення й читання в обмеженому просторі. Ось так і сталося, що перші книжки у м’якій обкладинці були розраховані на пасажирів залізниць.

День книг у м’якій обкладинці почали відзначати в Англії ще у 1935 році. Ідея випуску таких книжок кишенькового формату народилася у Аллена Лейна і зробила революцію у видавничій справі, забезпечивши масові тиражі як популярних, так і класичних творів.

До речі, у нашій бібліотеці є багато цікавих книжок із різними обкладинками. Вони чекають на зустріч з тобою!

Приємного читання!

З медом і маком прийшов влітку Спас

 В Туристично-інформаційному центрі з Опішнянською бібліотекою організована виставка-присвята «З медом і маком прийшов влітку Спас».

  Три Спаси – Медовий, Яблучний та Горіховий – святкують українці останнього літнього місяця. Саме слово «Спас» пов'язане з Ісусом Христом, якого називають Спасителем.
  Перший Спас називають Маковеєм або Медовим, відзначають його 1 серпня, бо саме в цей час настає період збору меду з вуликів. Тож для тих, хто має свій мед, вважається обов’язковим його посвятити, щоб наступного року мати ще більший «врожай». Тому на Маковея у церквах разом з водою освячується мак, мед та запашні букети з трав. Серед квітів у букеті обов’язково мають бути великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик». До нього можна докласти також чорнобривці, жоржини, айстри, гвоздики, барвінок, а також різні трави: васильки, м'яту, чебрець, любисток та інші.

  У цей день господині готують різноманітні страви з додаванням маку:шулики, макові рулети, булочки, пиріжки та млинці з медом. І, звичайно, пряники та медові напої стають незмінними атрибутами святкового столу. Вважалося, що перша ложка меду мала особливі властивості – в народі говорили, хто її з'їсть, той загадує бажання і воно обов'язково здійсниться.

  Другий Спас святкуватимуть 6 серпня і зветься він Яблучний Спас, бо на освячення до церкви несуть яблука, а також інші фрукти та мед.
  Третій, Горіховий Спас, відзначається 16 серпня. Така назва тому, що за народним календарем цього дня заготовляють горіхи нового врожаю.
  Три Спаси не лише нагадують нам про шанування релігійних звичаїв, а й натякають, що осінь зі своїми щедрими дарами уже на порозі.
  Саме про ці віковічні традиції українського народу ви можете дізнатися зі сторінок книжкових видань на виставці-присвяті «З медом і маком прийшов влітку Спас».
  Тож запрошуємо усіх бажаючих!

Автограф для бібліотеки

 Щиро вдячні талановитій українській письменниці Софії Андрухович за автограф і такі теплі, щирі побажання Опішнянській бібліотеці.

Для нашої бібліотеки це особливий знак уваги, підтримки та віри в силу книги, читання й культури. 

Дякуємо, пані Софіє, за Вашу творчість, відкритість і добрі слова на адресу нашої бібліотеки. Нехай Ваші книги й надалі знаходять нових вдячних читачів, а натхнення ніколи не полишає Вас!