30 листопада святкують Всесвітній день домашніх тварин. Ініціатива запровадити таке свято виникла у представників руху за захист тварин та природи. Ідею вони представили на Міжнародному Конгресі, який відбувся 1931 року в Італії.
субота, 30 листопада 2024 р.
Лапи і хвости
четвер, 28 листопада 2024 р.
Світлий геній української прози
Серед українських класиків значне місце посідає Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, який започаткував розвиток нової української прози. Недарма Михайло Драгоманов зарахував Г. Квітку-Основ’яненка, поруч із Т. Шевченком та М. Гоголем, до трійки найбільших українських класиків ХІХ століття.
Прозаїк-новатор Григорій Квітка-Основ’яненко створив цілу галерею національно колоритних персонажів. Найкращі твори автора одними з перших представляли українську літературу зарубіжним читачам.
Значення й місце творчості видатного українського письменника в європейській літературі показав І. Франко: «Аж около 1840 р. починають майже у всіх літературах Європи появлятися твори, в котрих мужик являється головним героєм, життя його стається головним предметом, канвою талановитих творів літературних», «...в літературі українській... появляються далеко швидше, ніж деінде... оповідання Квітки-Основ’яненка, черпані виключно з життя народного...».
Уже понад 150 років вистави «Сватання на Гончарівці», «Конотопська відьма» і «Шельменко-денщик» захоплюють глядачів усього світу та мають вірних шанувальників.
У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в чині капітана.
У 1804 р. він став послушником монастиря, а наступного року повернувся на військову службу.
У 1806 р. майбутній письменник подав у відставку, оселився в Харкові, став комісаром у народному ополченні.
У 1812 р. він працював директором Харківського театру, заснував Інститут шляхетних дівчат, згодом організував, відредагував і опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали "Харьковский Демокрит" і "Украинский вестник". Збирав кошти на відкриття Харківської публічної бібліотеки.
Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту.
З 1827 р. почав писати прозу і драматургію.
Перша книга "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" ("Маруся", "Салдацький патрет", "Мертвецький Великдень") вийшла у 1834 р.
У 1837р. вийшла друга книга "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком".
У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника.
Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
В Туристично-інформаційному центрі з Опішнянською бібліотекою до уваги користувачів пропонується добірка творів Григорія Квітки-Основ’яненка та книжки про його життєвий та творчий шлях.
Акція "Подаруй бібліотеці книгу"
Дякуємо багаторічному постійному читачеві
Опішнянської бібліотеки Цюцюрі Івану за подаровану книгу
Людмили Долгоновської "Залізний генерал. Уроки людяності".
пʼятниця, 22 листопада 2024 р.
Голодомор - невиплакані сльози України
четвер, 7 листопада 2024 р.
Остап Вишня:відомий і невідомий
…Я - слуга народний!
І я з того гордий, я з того щасливий!Остап Вишня
13 листопада відзначаємо 135 років від дня народження Остапа Вишні.
135 років тому, 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва неподалік села Грунь Зіньківського повіту Полтавщини народився Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) - український письменник - новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст., член правління Спілки письменників України.
З упевненістю можна сказати, що мало хто з письменників того часу був таким близьким до народу, як Остап Вишня, який ніколи не забував та не цурався свого коріння. Йому випало жити в пору великих соціальних зрушень, у період світлих надій і чорної розпуки, епохальних звершень і масового терору. Як багато він міг би зробити, якби в період найвищого розквіту не зазнав нищівного удару...десятирічного ув’язнення у північних таборах. “Ой як буде соромно комусь за мої страждання” – писав Остап Вишня. Надіявся на сором людей , які давно втратили совість. Може тому й сподівався, що сам був совістю України.
Остап Вишня- письменник, який у 20-х роках заохотив мільйони людей до читання української літератури. Глибокий знавець народного життя, народних дум, поривів, мови, звичаїв, воістину народний письменник. Його ім’я стало чи ненайпопулярнішим після Тараса Шевченка. Понад 100 збірок творів було видано ще за життя письменника. Одна за одною виходять збірки : “Діли небесні” (1923), “Кому веселе, а кому й сумне”, “Реп’яшки”, “Вишневі усмішки (сільські)” (1924), “Вишневі усмішки кримські” (1925), “Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився”, “Вишневі усмішки кооперативні” (1927), “Вишневі усмішки закордонні” (1930) і деякі інші. У1928 і 1930 роках двома виданнями вийшло зібрання «Вишневих усмішок» у чотирьох томах. Тоді ж було написано ряд драматичних творів, серед яких “Запорожець за Дунаєм”.
Незважаючи на несприятливі умови після повернення із заслання, гумористу вдалось написати багато чудових творів. “Зенітка” (1944) з’являється в багатьох фронтових газетах, часто звучить по радіо. Багато часу присвятив Остап Вишня перекладам творів Миколи Гоголя, Марка Твена, О’Генрі та ін.
Героями “вишневих усмішок” стають бюрократи і вельможі, окозамилювачі і підлабузники, спекуляти і дрімучі дурні, затискувачі критики і псевдовчені. До них він жорстокий і невблаганний. Інший Остап Вишня – життєлюб і оптиміст. “Ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу!”- пише письменник.
З нагоди ювілею видатного письменника в Туристично-інформаційному центрі з Опішнянською бібліотекою організована книжкова виставка . Ви зможете ознайомитись з творчістю гумориста, та цікавими відомими та невідомими фактами з його життя.
Нове надходження:Олександр Панченко «Полтавська діаспора. Велика енциклопедія. – Лохвиця, Полтавщина, Україна, Европа, Австралія, Америка. – Українці, московити, євреї… Біографічні інформації, нариси, статті, рефлексії, есеї, довідки, листи».
Це ошатне, ґрунтовне, змістовне, добре вдокументоване й дуже цікаве видання великого формату з багатьма світлинами.
Автор й упорядник Олександр Панченко — доктор права, приват-доцент Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН), член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, Асоціації українських письменників, науковець, дослідник, письменник.
Цю свою книгу про полтавців на чужині Олександр Панченко присвятив правдивим українським патріотам полтавського роду св.пам. Іванові Павловичу Багряному, св.пам. Федору Павловичу Габелкові, Олексієві Григоровичу Коновалу та всім членам Української Революційно-Демократичної Партії (УРДП-УДРП), Демократичного Об’єднання Бувших Репресованих Українців Совєтами (ДОБРУС), Союзу Українців – жертв російсько-комуністичного терору (СУЖЕРО), Об’єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ), Леґіону імені Симона Петлюри, Товариства Сприяння УНРаді, Товариства Одумівських Приятелів (ТОП) та Фундації імені Івана Багряного.
Книгу «Енциклопедія полтавської діаспори. – Лохвиця, Полтавщина, Україна, Европа, Австралія, Америка… – Українці, московити, євреї…». – Біографічні інформації, нариси, статті, рефлексії, есеї, довідки, листи» присвячено 700-річчю старовинного міста Лохвиці Полтавської області.
Завітай до бібліотеки,знайди нових друзів!
Запрошуємо відвідати Туристично-інформаційний центр з Опішнянською бібліотекою.
У нас діти спілкуються,знаходять нових друзів,відпочивають,малюють,грають.читають та з користю проводять свій вільний час.
субота, 2 листопада 2024 р.
Велесова книга
Велесова книга-безцінна літературна пам'ятка українського народу дохристиянського періоду,сенсанційна знахідка денікінського полковника Алі Ізенбека в маєтку на Харківщині 1919 року.Вона збагатила наші знання з історії України,висвітливши маловідомі події ХІІ ст. до н.д.-ІХст.н.д.,дала уявлення про життя та вірування наших предків.
Диво Різдва
Різдвяні свята із давніх-давен є особливими для вірян. До них готуються особливо ретельно, дотримуючись усіх традицій і звичаїв. І хоча за...