19 жовтня виповнюється 170 років від дня народження Сергія Васильківського - видатного українського художника, якого називали Шевченком у живописі (1854-1917).
Сергій Васильківський – один з найвідоміших і найзагадковіших митців України. Зі спогадів його друзів довідуємося, що був він дотепним, практичним, працьовитим, ховав доброту під маскою ущипливої іронії. Але про його внутрішній, інтелектуальний і духовний світ ми знаємо мало. Навіть у своїх творіннях він виражає власні почуття стримано, не бажаючи порушити класичної гармонії та тонкої рівноваги пейзажного образу. Можемо лише здогадуватися, що був він людиною набагато складнішою, ніж гадали його сучасники. А також – про те, що його глибоко хвилювали питання екології та національної ідентичності.
Народився майбутній художник у місті Ізюм на Харківщині в родині писаря, а дід був чумаком.
Середовище і оточення, в якому він зростав на Слобожанщині, було особливо сприятливим для формування його творчої особистості. Його дід-чумак, який походив з козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати - любов до народних пісень і фольклору.
Художник мальовничо передавав побут селян. Він показував, як українські традиційні хати гармонійно вписують в навколишню природу. Таким чином, роботи Васильківського відображають українські традиції та звичаї. Це можна побачити на картинах: «Опішня.Розтає», «Околиця», «Взимку в селі Опішня», «Полтавщина», «Хата в Опішні», «Поворот до весни», «Млин» тощо.
Навчався в Академії мистецтв у Петербурзі (1876-1885). Після завершення навчання у 1886 р. художник виїхав до Франції для подальшого удосконалення своєї професії.
Художник пройшов пішки багато верств Харківщиною та Полтавщиною.Відвідав наше селище,написав кілька пейзажів вулиць та околиць Опішні.Спускався Дніпром до Запоріжжя, карбуючи на полотні українські пейзажі. Є автором низки творів про козаків, на що його ще в дитинстві своїми розповідями надихав дід-чумак. «Чумацький Ромоданівський шлях»
Він багато подорожував не лише Україною, а й Францією, Англією, Іспанією, Італією, Німеччиною та Південною Африкою, де знайомився з колекціями художніх музеїв. Васильківський виставляв свої твори у Паризькому салоні.
Перед смертю С. Васильківський заповів Музею Слобідської України понад 1340 своїх творів та значну суму грошей, які, за його бажанням, мали піти на створення у Харкові великого національного художнього музею.
Художник Васильківський залишив по собі гідний набуток для українського мистецтва - майже 3000 робіт, в останні дні життя півтори тисячі з них передав Харківському художньому музею (більшість загинула в роки Другої світової війни); зараз в музеях і приватних збірках нараховують близько 500 його творів.
В селищі Опішня одна з вулиць носить ім'я митця.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
Немає коментарів:
Дописати коментар