Нове,старе й забуте:сотні кроків до самого себе

 Опішнянська бібліотека отримала подарунок-збірку поезій "Нове,старе й забуте:сотні кроків до самого себе" Oлександра Лук'яненка.

Збірка об'єднує твори інтимної,громадянської та філософської лірики,в яких порушуються питання любові,влади,віри та пошуку життєвих орієнтирів.Наразі є найповнішим виданням віршів автора.

Ми щиро і безмежно вдячні щедрому дарувальнику Oлександру Лук'яненку за цю душевну перлину, яка обов'язково збагатить серця поціновувачів художнього слова.

Всім бажаємо перемоги, миру, міцного здоров'я, добробуту і наснаги на добрі справи!

Шахи-це не просто гра

 Сьогодні в Україні відзначають День шахів.Дата встановлена на честь Міжнародного дня шахів, який відзначається в світі з 1966 року.

Шахи сьогодні — це не просто гра, а й стиль життя, який об’єднує людей з усього світу. Ця легендарна гра,витоки якої сягають Індії VI століття н.е., де гра була відома як "чатуранга",переживає нове життя, стаючи все більш популярною та доступною для людей будь-якого віку та рівня досвіду. Шахи — це не лише інтелектуальне заняття, а й джерело емоцій, азарту та спілкування.

Користь шахів доведена вченими. Малюк, який рано захопився шахами, отримує потужний поштовх до розвитку: серед однолітків він виділяється особливою винахідливістю і кмітливістю. Надалі такі дітки стають врівноваженими, спокійними і рішучими.

Звичайно, можна грати з комп'ютером, проте справжнє задоволення можливо при проведенні часу у спілкуванні з гравцем. Реальні шахи принесуть набагато більше позитивних емоцій!

Тож вивчаємо правила гри та починаємо!У вас все вийде!

10 цікавих фактів про Олену Пчілку

 На жаль, Олена Пчілка-українська письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова, якій у 2024 виповнилося б 175 років з дня народження(17липня 1849,Гадяч-4 жовтня 1930,Київ) нам більше відома саме завдяки видатній доньці і зовсім трішки завдяки шкільній програмі.

                     

10 цікавих фактів про Олену Пчілку(Ольгу Петрівну Косач):

Факт 1. Олена Пчілка була жінкою-піонеркою в багатьох сферах

Факт 2. Олена Пчілка була першою українкою, чий чоловік пішов у… декретну відпустку

Факт 3. Олена Пчілка стала першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту

Факт 4. Вона першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок

Факт 5. Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати українську мову

Факт 6. Олена Пчілка видала перший феміністичний альманах «Перший вінок»

Факт 7. Ольга Косач – перша жінка-борець за українську мову

Факт 8. Понад 10 років була видавцем патріотичного журналу «Рідний Край»

Факт 9. Ольга Петрівна стала першою жінкою-академіком

Факт 10. Ольга Петрівна померла на руках однієї з доньок

Саме ця донька – Ольга Косач-Кривинюк в роки війни вивезла і зберегла частину сімейного архіву за кордон. Завдячуючи цьому, ми зараз маємо змогу розглядати на вицвілих світлинах розумницю, модницю, красуню – видатну українку Олену Пчілку.

Бо можна плоть потлілу воскресити,А душу,душу винищену-ні!

                                                                           Бо можна плоть потлілу воскресити,

                                                                      А душу,душу винищену-ні!

                                                                                                                    В.Барка

116 років тому – 16 липня 1908-го – народився письменник і перекладач Василь Барка(16 липня 1908 року, с. Солониці Лубенського повіту Полтавської губернії-11 квітня 2003 року,Нью-Йорк)

В ніч перед референдумом 1 грудня 1991-го два українських телеканали усю ніч показували фільм “Голод-33” Олеся Янчука. Раніше тема Голодомору ще ніколи не звучала для такої великої кількості українців…

А зняли стрічку за твором Василя Барки “Жовтий князь”, який став першим романом про події 1932-33 років в Україні. Автор сам пережив голодні роки і не лише у 30-их.

У 1932-му Василь Очерет (справжнє прізвище Барки) жив на Кубані, того року від голоду там вимерла велика частина населення. На межі голодної смерті чоловік опинився, коли поїхав до родичів на Полтавщину, де із великої родини брата залишилось кілька людей.

«Я мав на тілі щось 12 ран. Рани йшли по лініях кровоносних судин. Із них сочилася брунатна рідина. Ноги вже репалися, і така слизиста поверхня теж сочилася. Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива… то щось таке, що спалювало всю істоту»

– згадував Барка.

Через більш як десять років, коли письменник опинився у Нью-Йорку, довгий час міг дозволити собі лише одну банку риби на два дні.

«І, може, тому, що я це зазнав, тому мені пощастило в «Жовтому князі» відновити ту психологічну глибинність цієї голодової смерті. Ось, значить, як біда часом виходить на добру поправу», – згадував письменник.

Барка писав роман два роки і часто по кілька днів взагалі не вживав їжі, аби якомога точніше відтворити почуття героїв книжки. Роман вийшов у Нью-Йорку у 1963-му.

Біографія Василя Очерета містить багато неймовірних фактів: у сім років він пережив клінічну смерть, лікар оголосив хлопчика мертвим після падіння з кручі, у 1920-их йому заледве вдалось уникнути суду через оформлення експозиції в музеї у “буржуазному” дусі, через те, що назвав комуністів злодіями, працюючи вчителем фізики у школі, Очерета оголосили божевільним, йому пощастило втекти на Кубань, у 1942-му, перебуваючи на фронті, отримав важкі поранення – осколком в голову та кулеметною кулею в плече…

Останні 28 років свого життя Барка, який три місяці не дожив до 95-річчя, мешкав у покинутій водонапірній вежі на півночі штату Нью-Йорк. Там він писав, перекладав, малював. Місцеві мешканці називали його “святим чоловіком”.

Завітайте до бібліотеки та ознайомтеся з твором Василя Барки "Жовтий князь".

Україна суверенна:від витоків до сьогодення

   Щорічно, починаючи з 2021 року,  українці  відзначають  День Української Державності.Цього року Україна вперше це свято буде святкувати 15 липня.

     День Державності пов'язаний з Днем пам'яті рівноапостольного Князя Київського Володимира Великого,  який за новим церковним календарем  припадає на 15 липня.

     Це свято має на меті звернути увагу суспільства на традиції національного державотворення,  які мають понад тисячолітню історію, і вшановує всі його етапи.

     Державність є своєрідним фундаментом, корінням держави.

     Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство, що стало для України цивілізаційним вибором.

     Україна-Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна Незалежна Україна.

   З нагоди відзначення  державного свята в Туристично-інформаційному центрі з Опішнянською бібліотекою  організовано  тематичну історично-ілюстративну книжкову виставку «Україна суверенна:від витоків до сьогодення».

     Виставка розкриває  події, які лягли в історію творення та становлення української державності, висвітлює діяльність її видатних творців.

Берегти єдність зараз, працювати разом на перемогу – це найважливіше наше завдання, яке всі ми обов’язково виконаємо. 

     Запрошуємо всіх  до перегляду виставки. Представлені на виставці видання стверджують, що Україна була, є і буде єдиною незалежною суверенною державою.

На рідній землі,серед щирих людей

 Сьогодні в Туристично-інформаційному центрі з Опішнянською бібліотекою відбулася неординарна літературно-мистецька подія-зустріч з полтавським поетом,науковцем,доктором економічних наук,доцентом Григорієм Шарим.

Автор презентував збірку поезій "Гарт".Про що ця книжка?Книжка багатогранна:вона про минуле та сьогодення,про війну,селянську нелегку працю,природу,буття,про історію країни та,звичано,про кохання.

Поет Григорій Шарий розповів про джерела натхнення -рідне село,місто в якому зараз живе і працює,улюблених поетів,зокрема про Василя Стуса."Знаєте, Василь Стус не проводив презентації своєї поезії. Коли його запитали «Як ви вважаєте, чому у вас виходить так мало поезії?» він відповів «Мабуть, тому, що я ще не на стільки освічена людина, я не дозрів, я намагаюсь, але в мене ще немає можливості писати більше віршів». І це сказав Василь Стус, людина., яка стала голосом своєї епохи".

Зачитав декілька найзнаковіших віршів.

Творчий доробок поета сподобався поціновувачам поезії різноманітністю тематики та оригінальністю стилю.

Загалом зустріч відбулася у теплій неформальній атмосфері, де кожен міг поділитися власними думками та отриманими враженнями.