субота, 12 грудня 2020 р.

Андрію-Андрію, маю на тебе надію.



У народі кажуть, що в ніч на Андрія, з 12 на 13 грудня, відбуваються містичні речі, які можуть відкрити таємницю майбутнього.


У ніч на Андрія дівчата ворожили, намагаючись довідатися ім’я нареченого.

Хоч Андрій Первозваний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

Ворожіння на варениках

Дівчата ліпили вареники або пиріжки з дріжджового тіста. Кожна дівчина ліпила свій особливий вареник, після чого їх виставляли в ряд і кликали найближчого домашнього улюбленця.

Чий вареник чи пиріжок домашній улюбленець з'їсть, та дівчина перша вийде заміж. Вірили, що якщо собака чи кіт занесуть вареник у куток, то дівчина вийде заміж і поїде далеко від дому.

Ворожіння за допомогою ланцюжка

Дівчина залишається одна в кімнаті і бере у праву руку золотий або срібний ланцюжок. Стискаючи ланцюжок у кулаці, дівчина має зосередитись на тому питанні, яке її найбільше цікавить. Це може бути і питання про майбутнього нареченого, і про кількість дітей. Чітко уявивши, що саме цікавить, дівчина кидає ланцюжок на стіл і дивиться на фігуру, яка вийшла.

Якщо вийшло коло: у майбутньому складеться ситуація, для розплутання якої треба буде докласти багато зусиль; рівна лінія: успіх та найсприятливіший час для здійснення своїх мрій; змійка: варто бути обачним і не довіряти людям навколо тебе; метелик або бантик: до побачень, кохання, а, можливо, й весілля.

Ворожіння на чашках

Треба було взяти кілька непрозорих чашок. Розкладали в них хліб, цибулю, сіль, цукор, кільце, гроші, в одну наливали воду. Тих, хто гадає, повинно було бути стільки, скільки чашок.

Кожен з тих, що зібралися, по черзі вибирав чашку з закритими очима. Цибуля – до сліз, хліб – до статку, кільце – до весілля, вода – вагітність, сіль – неприємності. Цукор - веселощі, гроші - багатство.

Ворожіння на дрібних речах

Надвечір збиралися юнаки і дівчата, брали піднос, висипали на нього різні дрібні речі: хто – каблучку, хто – запонку, хто – сережку, хто – ґудзик, монету тощо. Накривали піднос рушником, потім піднос під рушником кілька разів струшували, скидали рушник, і, не дивлячись, кожен тягнув лівою рукою якусь з лежачих на ньому дрібничок.

Той, кому діставалася, наприклад, монета – розбагатіє, кому дістанеться носова хустка – буде горювати в новому році, кому дістанеться ключ – придбає нове житло. А той, кому дістанеться перстень, повинен покотити його по підлозі, спостерігаючи при цьому, у яку сторону він покотиться: якщо до дверей – бути в новому році весіллю.

Ворожіння на сірниках

Передбачали долю і за допомогою сірників. На тарілку з водою клали два сірники: один – це хлопець, в ідеалі той, якому дівчина симпатизує; другий – символ самої дівчини. Потім потрібно було подути на ці сірники: якщо від дівочого дихання вони зійдуться, то це ознака того, що задуманий кавалер стане нареченим.

Ворожіння на перехресті

Дівчата виходили опівночі на перехрестя, кожна окреслювала коло, ставала в нього і прислухалася до звуків вулиці – якщо чути радісні крики, сміх, пісні – скоро вийде заміж. А от якщо дівчина почує чиюсь сварку, плач або голосіння – залишатися їй, згідно з народним повір’ям, у дівках.

Ворожіння на курячому пір'ї

Ближче до півночі дівчина клала на поріг куряче пір'я. Коли хтось відчиняв двері, то куряче пір'ячко, підхоплене повітрям, або за двері відлітало, або влітало в будинок. Якщо за двері – заміжжя, у будинок – в дівках ще рік сидіти.

В Україні побутувало дуже багато найрізноманітніших ворожінь.

 Ми знаємо лише маленьку часточку ритуалів та обрядів "Андріївських вечорниць" наших предків. 

Проте і досі "Андріївські вечорниці" - це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а і старше покоління. Це збитки, жарти, пустощі, здебільшого хлопців, які дозволяються тільки в Андріївську ніч.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Диво Різдва

  Різдвяні свята із давніх-давен є особливими для вірян. До них готуються особливо ретельно, дотримуючись усіх традицій і звичаїв. І хоча за...