У Новий рік - з новою книгою

 

                                          

Шановні друзі, користувачі й колеги!

Вітаємо вас з Новим роком та Різдвом Христовим!
Бажаємо міцного здоров’я, успіху в усіх добрих справах, гарного настрою і
нових цікавих книг!
Нехай 2021 рік принесе всім нам мир і злагоду, радість і затишок, щастя і
благополуччя!

Хай прийдешній рік подарує вам здійснення всіх мрій, відчуття тепла в холодні засніжені дні й життєдайної наснаги в негоду й заметіль. Щоб під гілками вічнозеленої ялинки ви завжди могли знайти те, що є найдорожчим подарунком – щастя, любов і гармонію.

Дякуємо усім, хто долучився до акції: «У Новий рік - з новою книгою»,

Книга здатна змінити життя, бути кращим другом і наставником. У гарній книзі можна знайти однодумців, з нею можна гарно провести вечір, не почуватися одиноким.

             Ми завжди щиро і безмежно вдячні за подаровані  книги, бо впевнені – вони стануть важливою частинкою фонду нашої бібліотеки, допоможуть у  відродженні культури та духовному зростанні і обов’язково знайдуть свого читача. 

Свято об’єднує

 

 

З нагоди новорічно-різдвяних свят Опішнянська бібліотека запрошує жителів селища долучитися до святкових акцій.

Наразі у книгозбірні стартувала акція «У Новий рік – з новою книгою».

 Дякуємо директору ТОВ "СТАНДАРТЕНЕРГО"Андрію Жиденку за подаровані  цікаві книги  про природу,екологію,навколишнє середовище.

 Працівники бібліотеки просять охочих подарувати у фонди закладу цікаву літературу.

Усі ми, читаючи книги, розвиваємося набагато більше, ніж сидячи годинами за комп’ютером. Тож нехай у нашій бібілотеці буде вдосталь сучасної цікавої літератури.

Магія новорічних свят в бібліотеці дарує нашим читачам подорожі до казкового світу пригод та розваг.

 

Для найменших користувачів в бібліотеці діє акція

 "Відгадай загадку-отримай винагороду". 

На вас чекають цікаві книжкові виставки, де представлена сучасна українська література, яку можна взяти додому , коли  за вікном хурделиця, холодно і не хочеться виходити з дому, укутатися в теплий плед і зануритися в інший світ.

Запрошуємо всіх до нашої бібліотеки!

По Україні з краю в край ходить Святий Миколай

 День Святого Миколая -  найочікуваніше свято для дітлахів. Адже саме це свято  розпочинає низку веселих новорічних та різдвяних свят, які принесуть багато приємних сюрпризів і подарунків.

Наша бібліотека підготувала та провела інтелектуально-пізнавальні розваги "По Україні з краю в край ходить Святий Миколай" для учнів 5-6 класів Опішнянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів.

Бібліотекарі розповіли історію свята, діти прослухали цікаві легенди, оповідання про діяння Святого Миколая.

Для дітей працівники бібліотеки провели майстер- клас з виготовлення витинанок.

 

 Учні активно брали участь у веселих конкурсах, змаганнях, іграх.

 Команди-переможці отримали призи від Святого Миколая.

На святі панувала атмосфера дружби і тепла.Заходи виявивилися напрочуд веселими, яскравими, цікавими.

Андрію-Андрію, маю на тебе надію.

У народі кажуть, що в ніч на Андрія, з 12 на 13 грудня, відбуваються містичні речі, які можуть відкрити таємницю майбутнього.

У ніч на Андрія дівчата ворожили, намагаючись довідатися ім’я нареченого.

Хоч Андрій Первозваний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

Ворожіння на варениках

Дівчата ліпили вареники або пиріжки з дріжджового тіста. Кожна дівчина ліпила свій особливий вареник, після чого їх виставляли в ряд і кликали найближчого домашнього улюбленця.

Чий вареник чи пиріжок домашній улюбленець з'їсть, та дівчина перша вийде заміж. Вірили, що якщо собака чи кіт занесуть вареник у куток, то дівчина вийде заміж і поїде далеко від дому.

Ворожіння за допомогою ланцюжка

Дівчина залишається одна в кімнаті і бере у праву руку золотий або срібний ланцюжок. Стискаючи ланцюжок у кулаці, дівчина має зосередитись на тому питанні, яке її найбільше цікавить. Це може бути і питання про майбутнього нареченого, і про кількість дітей. Чітко уявивши, що саме цікавить, дівчина кидає ланцюжок на стіл і дивиться на фігуру, яка вийшла.

Якщо вийшло коло: у майбутньому складеться ситуація, для розплутання якої треба буде докласти багато зусиль; рівна лінія: успіх та найсприятливіший час для здійснення своїх мрій; змійка: варто бути обачним і не довіряти людям навколо тебе; метелик або бантик: до побачень, кохання, а, можливо, й весілля.

Ворожіння на чашках

Треба було взяти кілька непрозорих чашок. Розкладали в них хліб, цибулю, сіль, цукор, кільце, гроші, в одну наливали воду. Тих, хто гадає, повинно було бути стільки, скільки чашок.

Кожен з тих, що зібралися, по черзі вибирав чашку з закритими очима. Цибуля – до сліз, хліб – до статку, кільце – до весілля, вода – вагітність, сіль – неприємності. Цукор - веселощі, гроші - багатство.

Ворожіння на дрібних речах

Надвечір збиралися юнаки і дівчата, брали піднос, висипали на нього різні дрібні речі: хто – каблучку, хто – запонку, хто – сережку, хто – ґудзик, монету тощо. Накривали піднос рушником, потім піднос під рушником кілька разів струшували, скидали рушник, і, не дивлячись, кожен тягнув лівою рукою якусь з лежачих на ньому дрібничок.

Той, кому діставалася, наприклад, монета – розбагатіє, кому дістанеться носова хустка – буде горювати в новому році, кому дістанеться ключ – придбає нове житло. А той, кому дістанеться перстень, повинен покотити його по підлозі, спостерігаючи при цьому, у яку сторону він покотиться: якщо до дверей – бути в новому році весіллю.

Ворожіння на сірниках

Передбачали долю і за допомогою сірників. На тарілку з водою клали два сірники: один – це хлопець, в ідеалі той, якому дівчина симпатизує; другий – символ самої дівчини. Потім потрібно було подути на ці сірники: якщо від дівочого дихання вони зійдуться, то це ознака того, що задуманий кавалер стане нареченим.

Ворожіння на перехресті

Дівчата виходили опівночі на перехрестя, кожна окреслювала коло, ставала в нього і прислухалася до звуків вулиці – якщо чути радісні крики, сміх, пісні – скоро вийде заміж. А от якщо дівчина почує чиюсь сварку, плач або голосіння – залишатися їй, згідно з народним повір’ям, у дівках.

Ворожіння на курячому пір'ї

Ближче до півночі дівчина клала на поріг куряче пір'я. Коли хтось відчиняв двері, то куряче пір'ячко, підхоплене повітрям, або за двері відлітало, або влітало в будинок. Якщо за двері – заміжжя, у будинок – в дівках ще рік сидіти.

В Україні побутувало дуже багато найрізноманітніших ворожінь.

 Ми знаємо лише маленьку часточку ритуалів та обрядів "Андріївських вечорниць" наших предків. 

Проте і досі "Андріївські вечорниці" - це веселе і колоритне дійство, жарти і сміх, який охоплює не тільки молодь, а і старше покоління. Це збитки, жарти, пустощі, здебільшого хлопців, які дозволяються тільки в Андріївську ніч.

Зі Всесвітнім днем футболу

 

У шанувальників футболу всього світу є своє свято — Всесвітній день футболу.

Подякувати за нього можна ООН, яка і запропонувала його відзначати 10 грудня кожного року. Таким чином міжнародне співтовариство віддає дань цьому виду спорту, який для багатьох мільйонів не просто гра, а стиль життя.

Перша згадка про футбол як «про гру в м’яч ногами» історики знайшли в китайських джерелах, що датуються другим тисячоліттям до нашої ери.

Називалася вона Цу Чю, що означає «штовхати ногою». Гра у футбол дозволяла китайським воїнам підтримувати добру фізичну форму.

Коли вперше з’явилася ця гра точно ніхто не знає. Деякі стверджують, що попередником футболу була дика гра саксонців, які жили в Англії в VIII столітті. На бойовищі, після битви, вони копали ногами відрубані голови супротивника.

Про цю грі відомо досить мало — те, що були ворота і воротар, те, що гра була частиною фізичної підготовки солдатів, і що вона була відома вже три тисячі років тому.

У футбол грали й у Давній Греції, і Римі близько двох з половиною тисяч років тому. У Греції ця гра називалася «битва за м’яч», з чого можна припустити, що грали в неї відповідно, застосовуючи різноманітні прийоми бойових мистецтв.

Всесвітній день футболу – це велика подія для справжніх фанатів цього приголомшливого виду суперечок!

Вітаємо від щирого серця не тільки професійних футболістів, але і любителів дворового футболу, які вкладають душу в своє хобі. Також вітаємо вболівальників, які підтримують своїх героїв, що захищають честь своєї країни.

Бажаємо якщо грати, то красиво, якщо вболівати, то голосно, якщо прагнути, то до перемоги, якщо любити, то рідних, друзів, своє життя і, звичайно ж, футбол. Нехай крики «оле-оле» підбадьорюють ваші серця, нехай постійно доля дає вам паси удачі.

Права людини понад усе

 10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості - рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші.

У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх раси, статі, мови, релігії тощо.
В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.
І хоча положення Декларації мають рекомендаційний характер, наразі її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів стосовно прав людини, укладених з 1948 року. Так, у 1966 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила «Міжнародний пакт про громадянські й політичні права» та «Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права», які разом із Загальною декларацією прав людини склали Міжнародний білль про права людини.

 Україна ратифікувала ці пакти в 1973 році.

У 1950 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 10 грудня Днем прав людини з метою залучення уваги людей в усьому світі до Загальної декларації прав людини як до загального ідеалу для всіх людей і народів. Нині чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції.

У цей День ми приєднуємося до цієї ініціативи і бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! 

Слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків.

Народне свято жіночої Долі (або Берегині).

                                 7 грудня 

– день Великомучениці Катерини, у народі “Катерини”, свято дівочої долі. 

У людей во­но асоціюється за­­зви­чай із народними повір’ями та ворожінням.

Проте Церква, як Православна, так і Католицька, величає її, як і інших святих, передусім за гарячу віру, любов до Господа і готовність віддати за Нього життя. Промовистим є й її ім’я – “завжди чиста” (з грецької).
Про життя Катерини, як і про життя переважної більшості мучеників перших століть християнства, нам відомо дуже мало. Основними джерелами життєпису святої є твори жанру мучеництва VI – VII ст. З них довідуємося, що Катерина постраждала за Христа і мала на той час 18 років. Згідно з переданням, народилася в Александрії та походила зі знатного роду.
Святитель Димитрій Рос­товський у своєму житії пи­ше, що Катерина “вивчила творіння всіх язичницьких письменників і всіх стародавніх поетів і філософів… добре знала твори древніх мудреців, але вивчила й твори знаменитих лікарів, крім того, навчилася ораторського й діалектичного мистецтва, знала багато мов”.
Батьки Катерини квапилися видати доньку заміж, та й претендентів на її руку не бракувало, але дівчина заявила, що стане дружиною лише того, хто перевершить її у всьому: знатності, багатстві, красі та розумі. Дівчина знала, що нерівний шлюб не принесе їй щастя, і вважала за краще зберегти себе в чистоті дівоцтва.

                                       Ворожіння

В Україні свято Катерини називали святом дівочої долі. Перед її образами дівчата ставили свічки, а потім, підвечір, ворожили на свою долю. Ідучи з церкви, зрізали гілочку вишні і ставили у воду. Якщо до Маланки гілочка розцвіте – доля складеться вдало, можливо, буде й весілля. А якщо засохне без цвіту – чекай лиха.
Увечері перед святом Катерини дівчата збиралися на посиденьки, варили кашу, борщ і ворожили на долю: тримаючи в руках горщик з кашею, виходили до воріт і закликали свою долю. Якщо десь у цю мить загавкав пес чи озвалася якась інша худобина, це означало, що доля “почула” дівочі благання і з того боку варто чекати нареченого.
Причому якщо закукурікав півень – парубок прибуде статний і багатий; якщо озвався собака – чоловік буде вірний і не дуже страшний, трохи сварливий; якщо заіржав кінь – чоловік трапиться роботящий, спокійний, але з характером.
Залишатись допізна на гулянні цього вечора дівчатам не можна – потрібно йти додому, аби не прогнівити Долю. Старі люди казали: жінка має дві долі – від Господа і від нечистого. А щоб судьба не прийшла та не вчепилась від того, що не згадується при хаті, матері вчили дівчаток уже з дитинства молитися до святої Катерини – нареченої Христа.

                                            Прикмети

– На Катерини жінки, дівчата не топили в печі, “би їхнє життя не курилося”.
– На Катерини дівка-невідданиця опівночі несла на найдавнішу родову могилу пучечок безсмертників, аби її доля не вмерла (це як було щось їй пороблено).
– На Катерини дівчата носили “пожертву тополі” – накидали на віття спеціально шиту ширинку (спідній одяг), би вдовою не лишитися, не дай Боже, бо тополя полюбляє жінку-вдову.
– На Катерини мати запалювала до її образа три свічки, “би рід не переривався”.
– Як на Катерину холодно, то буде голодно.
– На святу Катерину ховайся під перину.

Святу Катерину вшановують як покровительку студентів, провідників, філософів, але передусім дівчат, які чекають на свою пару.

Історія Збройних Сил України

 

Шановні військовослужбовці, воїни, ветерани війни і Збройних Сил!

 

6 Грудня — це свято пам’яті тисяч відважних воїнів, які віддали свої життя за незалежність, волю, суверенність та неподільність нашої держави. Ніколи не забути нам героїчних подвигів наших прадідів в ім’я України, їх щирої любові до рідної землі та безмежної відданості своїй Батьківщині.
   Проте День Збройних сил України — це насамперед свято на честь тих, хто нині захищає територію нашої країни від ворогів, піклується про безпеку та зміцнення обороноздатності Української держави. Це свято хоробрих, завдяки незламному духу яких наша країна досі лишається суверенною незалежною державою.
   Звертаємось до солдатів і офіцерів, які щодня щиро, вірою і правдою служать Українському народові. Сьогодні Ваше свято, бо українське військо сильне Вами. Тож прийміть щирі вітання з Днем Збройних Сил України!
   Козацької мужності, дідівської гідності, батьківської мудрості, незламної сили волі та віри у власні сили. Нехай оптимізм, спокій та гарний настрій завжди крокують поряд. Мирного неба, благополуччя та процвітання нашій державі.

 

Збройні Сили України

Збройні Сили України — це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.

З’єднання, військові частини і підрозділи Збройних сил України відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються Верховною Радою України, можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, посилення охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України та їх правового оформлення, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Історія

Після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності та пізнішого розпаду Радянського Союзу, Україна як незалежна держава успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українських теренах військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України.

З 24 серпня 1991 р. під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (9293 танки і 11346 бойових машин), бригада спецназу, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, три повітряні армії (близько 1100 бойових літаків) і окрема армія ППО. Стратегічні ядерні сили, дислоковані на території України, мали 176 міжконтинентальних балістичних ракет, а також близько 2600 одиниць тактичної ядерної зброї. На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні нараховувала близько 700 тисяч чол.

Уряд України приступив до створення Збройних сил. Характерними ознаками того періоду були одночасне формування правової основи діяльності Збройних сил, реорганізація їх структур, створення відповідних систем управління, забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування. Крім того, становлення Збройних сил України супроводжувалося значним скороченням військових структур, чисельності особового складу, кількості озброєнь та військової техніки.

В основу процесу створення власного війська були закладені політичні рішення керівництва України стосовно без’ядерного і позаблокового статусу держави. При цьому враховувалися також обмеження, пов’язані з ратифікацією Договору “Про звичайні збройні сили в Європі” та виконанням Ташкентської Угоди 1992 року, якою встановлювалися не тільки максимальні рівні озброєння для кожної держави колишнього СРСР, а й для так званого “флангового району”. В Україні до нього входили Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та Автономна Республіка Крим.

У стислі терміни Верховною Радою України був прийнятий пакет законодавчих актів стосовно воєнної сфери: Концепція оборони і будівництва Збройних сил України, постанова “Про Раду оборони України”, Закон України «Про оборону України», Закон України «Про Збройні Сили України», Воєнна доктрина України тощо.

На ті ж роки припадає й реалізація ядерного роззброєння України. Воно є однією із найбільш значних історичних подій кінця ХХ-го сторіччя. Вперше в історії людства держава добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю. На 1 червня 1996 року на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.

Так були закладені основи національного війська незалежної держави: за короткий термін були створені Міністерство оборони, Генеральний штаб, види Збройних сил, системи управління, підготовки і всебічного забезпечення військ (сил) тощо.

Керівництво

Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України є Президент України. Він, згідно зі статтею 106 Конституції України, призначає на посади і звільняє з посад вище командування Збройних сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави. Міноборони України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав.

Безпосереднє керівництво Збройними силами України в мирний та воєнний час здійснює Головнокомандувач Збройних Сил України. Головнокомандувачем Збройних сил України є за посадою Міністр оборони України, якщо він військовослужбовець, або начальник Генерального штабу ЗС України, якого призначає і звільняє в установленому порядку Президент України.

Міністерство оборони України, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України, бере участь у реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, координує діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до оборони. Це міністерство також має аналізувати воєнно-політичну обстановку, визначати рівень воєнної загрози національній безпеці України, забезпечувати функціонування Збройних сил і їх готовність до виконання покладених на них функцій і завдань тощо.

Структура Збройних Сил України

Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Збройні Сили України мають таку загальну структуру:
Генеральний штаб Збройних Сил України як головний орган військового управління;
види Збройних Сил України – Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;
з’єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Види Збройних Сил України

Сухопутні війська України були сформовані у складі Збройних сил України на підставі Указу Президента України відповідно до статті 4 Закону України “Про Збройні сили України” у 1996 році.

Сухопутні війська Збройних сил України є головним носієм бойової могутності Збройних сил незалежної Української держави.

За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні Збройними силами України своїх функцій як у мирний, так і воєнний час.

Вони включають оперативні командування:
Західне оперативне командування
Південне оперативне командування
Територіальне управління “Північ”

Роди військ Сухопутних військ Збройних сил України:

Механізовані і танкові війська

Механізовані і танкові війська, що складають основу Сухопутних військ, виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захоплення важливих районів, рубежів і об’єктів, діють у складі морських та повітряних десантів.

Ракетні війська та артилерія

Ракетні війська та артилерія Сухопутних військ складаються із з’єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з’єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів та підрозділів протитанкових керованих ракет.

Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об’єктів ППО та інших важливих об’єктів при веденні загальновійськової операції (бою).

Армійська авіація

Армійська авіація є найбільш маневровим родом Сухопутних військ, призначеним для виконання завдань у різноманітних умовах загальновійськового бою. Частини і підрозділи армійської авіації ведуть розвідку, знищують бойову техніку та живу силу противника, здійснюють вогневу підтримку під час наступу чи контратаки, висаджують тактичні десанти, доставляють у вказані райони бойову техніку та особовий склад, виконують інші важливі завдання.

Аеромобільні війська

Аеромобільні війська – високомобільний компонент Сухопутних військ. До них відносяться з’єднання, частини та підрозділи зі складу сухопутних військ і армійської авіації, що цілеспрямовано підготовлені для спільних дій у тилу противника. Склад: 25 окрема повітряно-десантна бригада ( місце дислокації: смт. Гвардійське, Дніпропетровська обл.); 80 окремий аеромобільній полк (місце дислокації: м. Львів); 95 окрема аеромобільна бригада (місце дислокації: м. Житомир); 79 окрема аеромобільна бригада(місце дислокації: м. Миколаїв); 28 окремий навчальний батальйон аеромобільних військ (місце дислокації: смт. Десна)

Повітряні Сили Збройних Сил України — вид Збройних сил України. Створений в 2005 році шляхом об’єднання двох видів: Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони країни.

Повітряні Сили України — один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України. Цей високоманеврений вид Збройних сил призначений, спільно з військами Протиповітряної оборони, для охорони повітряного простору держави, ураження з повітря об’єктів противника, авіаційної підтримки своїх військ (сил), висадки повітряних десантів, повітряного перевезення військ і матеріальних засобів та ведення повітряної розвідки.

Повітряні сили несуть в собі такі основні складові частини:
Авіація
Зенітно-ракетні війська
Радіотехнічні війська
Спеціальні війська (забезпечення, РЕБ, зв’язку)

Небо над Києвом і Київською областю захищає 96-а зенітно-ракетна бригада, її підрозділи розташовані в шести районах області: Києво-Святошинському, Вишгородському, Васильківському, Обухівському, Бориспільському і Броварському. Одна з ключових частин знаходиться поряд з селом Нові Петрівці на північ від Києва. Тут сили ППО за допомогою зенітний-ракетних комплексів С-300 охороняють ЧАЕС, дамбу Дніпра і столицю. С-300 здатний уражати повітряні цілі на відстані до 70 кілометрів і на висоті до 30 кілометрів. Могутніший комплекс розташований у Васильківському районі. Недалеко від села Данилівка знаходиться військова частина з шістьма військовими зенітний-ракетними комплексами С-200. Ця установка здатна вражати носії ракет і будь-які повітряні цілі на відстані до 250 кілометрів.

В цілому на території України розташовано приблизно 10 зенітно-ракетних формувань. На їх озброєнні знаходяться до 50 зенітно-ракетних комплексів, сотні ракет різної дальності. Щоденне бойове чергування в українських силах ППО несуть близько двох тисяч чоловік. Сили ППО включають зенітний-ракетні комплекси, винищувальну авіацію (МіГ-29, Су-27), радіотехнічні війська; також сюди входять підрозділи радіоелектронної боротьби і спеціальні війська.

Зенітно-ракетні комплекси С-200 з радіусом враження до 250 кілометрів створюють пересічні між собою зони і повністю захищають територію країни. За таким же принципом розташовані бази літаків-винищувачів. Їх зона дії складає декілька сотень кілометрів і також покриває всю територію держави. Окремі міста, промислові і стратегічні об’єкти додатково охороняють зенітно-ракетні комплекси меншого радіусу дії – “Бук”, “Оса”, С-300.

Повітряні сили України включають роди авіації:

Бомбардувальна

Має на озброєнні літаки Су-24М. Є основним ударним засобом ВПС і призначена для ураження угрупувань військ, авіації, ВМС, зруйнування важливих воєнних, воєнно-промислових, енергетичних об’єктів у стратегічній і оперативній глибині.

Штурмова

Має на озброєнні літаки Су-25. Є засобом авіаційної підтримки військ і призначена для ураження військ, наземних (морських) об’єктів переважно на передньому краї у тактичній глибині.

Винищувальна

Має на озброєнні літаки Су-27, МіГ-29. Є одним з основних засобів боротьби з повітряним противником і призначена для ураження літаків, гелікоптерів, крилатих ракет у повітрі, а також ураження наземних (морських) об’єктів.

Розвідувальна

Має на озброєнні літаки Су-24MP та законсервовані, на зберіганні Су-17М4Р. Призначена для ведення повітряної розвідки противника, місцевості та погоди.

Транспортна

Має на озброєнні літаки Іл-76МД, Ту-134, Ан-24, Ан-26, Ан-30, вертольоти Мі-8МТ. Призначена для десантування повітряних десантів, перевезення військ і матеріальних засобів повітрям.

Військово-морські сили Збройних Сил України призначені для захисту суверенітету і державних інтересів України на морі, розгрому угруповань ВМС противника в своїй операційній зоні самостійно та у взаємодії з іншими видами Збройних сил України, сприяння Сухопутним військам України на приморському напрямку.

У складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України перебуває 26 бойових кораблів та катерів, 12 протичовнових літаків та гелікоптерів, близько 55 суден та катерів забезпечення, 39 танків, 178 бойових броньованих машин та 65 артилерійських систем калібром більше 100 міліметрів.

За своїм функціональним призначенням Військово-Морські Сили Збройних Сил України розподілені на морський компонент Об’єднаних сил швидкого реагування та Основних сил оборони Збройних Сил України, які в свою чергу мають відповідні корабельні, авіаційні та берегові складові.

Операційна зона ВМС ЗС України включає акваторії Чорного і Азовського морів, річки Дунай, Дністер, Дніпро, а також інші райони морів, які визначаються інтересами держави.

Головна база Військово-морських сил – м. Севастополь. Основні пункти базування ВМС ЗС України: Одеса, Новоозерне, Саки, Севастополь.

До складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України входять:
надводні сили у складі бригад надводних кораблів;
морська авіація у складі морської авіаційної бригади;
берегові ракетні війська;
війська берегової оборони та морська піхота;
військово-морські бази;
Академія Військово-морських сил імені П.С.Нахімова, військово-морський ліцей.

Правова основа діяльності Збройних Сил України

Закон України «Про Збройні Сили України»

Закон України «Про оборону України»

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»

#УкраїнськаХустка

 До відзначення Всесвітнього Дня української хустки, яка вважалась оберегом , символізувала любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм підтримуємо флешмоб і в Опішнянській бібліотеці – “Зроби фото з хусткою”, адже 7-го грудня відзначаємо Всесвітній День української хустки.

 Споконвіку українки носили хустку. Хустка як невід’ємний елемент одягу підкреслює його буденність чи святковість, інформує про родинний, матеріальний статус.

Відроджуємо, поважаємо, пропагуємо наші українські традиції - це генетичні скарби нашого народу.

                                                        Долучайтеся!!!!