ООН – запорука безпеки і миру

 

 

Пропонуємо переглянути інформаційно-історичний огляд

 "ООН – запорука безпеки і миру"

 Цього дня, 75 років тому, Президія Верховної ради Української РСР ратифікувала Статут Організації Об'єднаних Націй, і Україна стала однією з 51 країн-засновниць ООН.

Як відомо, наприкінці Другої світової війни, 25 квітня 1945 року, у Сан-Франциско почала свою роботу установча конференція для створення міжнародної організації безпеки. Представник від СРСР, надавши відповідні документи, обґрунтував міжнародно-правові повноваження радянських республік брати участь у міжнародних конференціях, укладати угоди та мати дипломатичні відносини, і ця пропозиція була підтримана Виконавчим комітетом конференції та головами делегацій. Отже, 30 квітня Україну було офіційно запрошено на конференцію у Сан-Франциско, куди вона прибула 6 травня.

Питання про створення міжнародної організації, яка б замінила неефективну у розв'язуванні міждержавних конфліктів Лігу нації, постало ще з початком Другої світової війни. Тоді у грудні 1939 року під егідою державного департаменту США та за ініціативою президента Франкліна Рузвельта був створений комітет для розробки проекту нової міжнародної організації. Результати роботи цього комітету лягли в основу Атлантичної хартії, підписаної у серпні 1941 року Франкліном Рузвельтом і британським прем’єр-міністром Вінстоном Черчіллем, яка і закладала основні принципи міжнародного співробітництва і дотримання безпеки.

Назва «об’єднані нації» вперше з’явилася 1 січня 1942 року у Декларації Об'єднаних Націй, яка розширювала положення Атлантичної хартії і формулювала принципи спільних зусиль для боротьби проти Німеччини, Японії, Італії та їх сателітів. На Московській конференції міністрів закордонних справ СРСР, США й Британії, у жовтні 1943 року, була підписана Декларація з питання загальної безпеки, яка передбачала, зокрема, створення міжнародної організації, заснованої на принципі суверенної рівності всіх миролюбних держав. Згодом про відповідні наміри говорили і на Тегеранській та Ялтинській конференціях. У 1944 році Сталін, маючи на меті збільшення голосів і впливу в майбутній організації, виступив з пропозицією включення до числа членів-засновників Української та Білоруської республік. Для цього, навіть, були внесені зміни до конституцій СРСР і УРСР, які надавали Україні формальне право мати власні збройні сили. Вже 6 березня 1944 року Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про утворення військових формувань союзних республік та перетворення у зв'язку з цим народного комісаріату оборони із загально­союзного в союзно-республіканський наркомат».

26 червня 1945 року, схваливши всі документи, назву «Організація Об'єднаних Націй» та її статут, конференція в Сан-Франциско завершилась. Статут ООН набув чинності 24 жовтня 1945 року після його ратифікації п'ятьма постійними членами Ради Безпеки і більшістю інших держав-засновниць, а перше засідання Генеральної Асамблеї ООН почалось у Лондоні 10 січня 1946 року.