Нові книжки-нові знайомства

 Запрошуємо наших маленьких читайликів до бібліотеки ознайомитися з новинками та обрати книжку відповідно до ваших вподобань.

Сподіваємось, книжки подарують вам радість і задоволення від читання,адже нові книги-це нові знайомства та нові друзі!

Україно,ти моя молитва,Ти моя розпука вікова...

  8 січня, українському поету-шестидесятнику Василю Симоненку могло б виповнитися 90 років, натомість йому назавжди 28 років.

Український поет, журналіст, діяч українського опору, яке отримало назву шестидесятники, Василь Симоненко залишив по собі невеликий, але яскравий доробок — численні статті, театральні та літературні рецензії, три казки для дітей і доросли та збірка віршів Тиша і грім. Ще одна збірка віршів "Земне тяжіння" та книга "Лебеді материнства" були видані посмертно у 1964 та 1981 роках відповідно. А в 1995 році він посмертно став лауреатом Шевченківської премії.

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935р. в с. Біївці на Полтавщині. У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Це був легендарний курс журфаку, на якому вчилися разом майбутні яскраві поети Борис Олійник, Тамара Коломієць та Микола Сом, прозаїки Віталій Близнець, Борис Рогоза, гумористи Юрій Ячейкін, Іван Дубенко, перекладач Анатоль Перепадя, письменник та науковець, директор інституту журналістики Анатолій Москаленко та інші. Тут Василь Андрійович пише багато віршів, стає членом літературної студії імені Василя Чумака (СІЧ).

Навесні 1963 року його жорстоко побили працівники міліції на залізничній станції у місті Сміла, у грудні того ж року він помер через загострення хвороби. Та навіть смерть Василя Симоненка перетворюється на спалах національного духу: з Києва на поховання приїздять друзі-поети і митці, влаштовуючи патріотичну ходу; М. Вінграновський пише відомого вірша «Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі»,  Євген Сверстюк — есе «Симоненко — ідея», критик Іван Світличний та перекладач Анатолій Перепадя намагаються оприлюднити останні рукописи поета; у 1964 з’являється друком збірка поета  «Земне тяжіння»  з передмовою Миколи Сома, і швидко розходиться. На радіо «Свобода» розпочинається читання недрукованих (заборонених цензурою в СРСР) поезій та щоденників Симоненка, а на сторінках еміграційного журналу «Сучасність» з’являється велика добірка Симоненкових «захалявних» віршів та друкується його щоденник. Він став відомим як в Україні так і у світі. У 1965 році Симоненка висунуто на Шевченківську премію, однак, отримав її поет лише через 30 років (1995р), вже у незалежній Україні, посмертно.

Літературні критики називали його «поетом без каменю за душею», а есеїст Євген Сверстюк зазначив, що Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частину історії України.

Творчість молодого поета Симоненка надихала молодь 1960-х і через десятки років вона продовжує надихати сучасних українців. 

"Україно, ти моя молитва,Ти моя розпука вікова... "-таку назву має книжкова виставка до 90-річчя від дня народження Василя Андрійовича Симоненка (1935-1963),представлена в Опішнянській бібліотеці. Виставка звертає увагу користувачів на творчість Василя Симоненка, розкриває його багату різноманітну літературну спадщину – поезію, прозу, публіцистику, епістолярії, щоденники. 

2 січня – День наукової фантастики

 Другого січня у світі неофіційно святкують День наукової фантастики  (Science Fiction Day). Серед любителів літератури немало прихильників саме такого жанру. Причому такому напрямку присвячені не лише книги, а й фільми, комікси та інші види мистецтва.

Попри те, що свято не є офіційним у жодній країні світу, його підтримують всесвітньовідомі організації, такі як американська кінокомпанія Hallmark Channel та міжнародне видавництво Scholastic Corporation, яка спеціалізується на створенні коміксів. Свято було засновано в США, а згодом розповсюдилося по всіх куточках нашої планети.

Дата святкування вибрана не навмання – саме в цей день у 1920 році народився один з найвідоміших письменників-фантастів Айзек Азімов. Під його авторством вийшли десятки творів, написаних у цьому жанрі. Найвідомішими з них вважаються збірник «Все про роботів», «Трилогія про Фундацію».

Крім Айзека Азімова про себе також заявили наступні письменники: Жуль Верн, якого вважають батьком наукової фантастики; Герберт Веллс – один з найкращих фантастів усіх часів; Артур Кларк; Френк Герберт; відомий кожному Рей Бредбері; Вільямс Гібсон, який заснував жанр кіберпанку, та інші.

Як відзначати День наукової фантастики?

Найбільш активно в цей день працюють автори-фантасти. Вони збираються на форумах, літературних конференціях, виступають серед прихильників своїх творів.

Якщо ви є поціновувачем цього жанру чи навіть відданим фанатом , то перед вами відкриваються чудові можливості в черговий раз відкрити сторінки улюбленого твору та поринути в неймовірний вир фантастичного світу. Як варіант, можна переглянути фільм, відзнятий за мотивами одного з науково-фантастичних творів.

Книжки даної тематики, написані вищезгаданими та іншими письменниками, можна знайти в Опішнянській бібліотеці. Сердечно запрошуємо!