Палає свіча пам'яті

 Дивуємося, як у сучасних реаліях вони, люди поважного віку, зокрема члени Громадської організації "Ветеран" та учасники гурту "Надвечір'я", стійко переносять складнощі та несприятливі обставини, з якими вкотре зіткнулася багатостраждальна Україна...
А все тому, що дехто з них на власні очі бачили, ну а більшість чули із перших вуст про страшні реалії минулого - як намагалися знищити наш народ голодом і загарбати нашу землю війною.
А нині забулося? Зовсім ні! Моторошно стає почувши страшні цифри та оповіді про події тих пекельних часів. І цей досвід, ці застереження потрібно передавати наступним поколінням. Це наша історія, в ній наша споконвічна боротьба за безцінний скарб - нашу землю, наш добробут, наше майбуття, які ми завзято боронитимемо від ворога.

До Дня вшанування жертв голодомору 1932-1933 років в Туристично-інформаційному центрі з бібліотекою провели годину-реквієм "Палає свіча пам'яті".

Голодомори, війни - випробування не для слабких.

    

       

"Важко було... І вижили! І стали сильними та дужими. І знаємо свою історію..." - Григорій Іванович Софієнко своїм виступом на заході-реквіємі "Не виплакані сльози Голодоморів", що проходив сьогодні із пам'ятної дати - Дня пам'яті жертв Голодоморів, торкнувся до найглибших струн душі кожного присутнього.
Ну а Микола Панасович Моргун додав віри у завтрашній день:
"Бережіть себе і рідних. Щодня дякуйте долі і Богу за кожен прожитий день. Складнощі? Подолаємо! Допомагайте один одному. І ми вийдемо з цієї війни сильнішими та мудрішими. Обов'язково переможемо і житимемо в мирі!"
Не забуваймо! Запалімо свічку пам'яті 26 листопада о 16:00, долучившись до вшанування пам'яті жертв Голодоморів.

Я знаю рідну мову

 Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки – тут коріння роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, почувши рідне слово. Світ захоплюється українською мовою, яка належить до першої трійки наймилозвучніших мов земної кулі. Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією.

З нагоди свята Дня украї́нської писе́мності та мо́ви до ТІЦ з бібліотекою завітали учні 1 класу Опішнянського державного художнього ліцею імені Василя Кричевського з класним керівником Кужим В.І.

Киричок Валентина розповіла дітям про те,що українська мова- це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.Учні взяли участь у вікторині "Я знаю рідну мову",переглянули відеоролик "Легенда про українську мову".Вкотре всі переконались, що наша мова найпрекрасніша й наймилозвучніша в світі, говорити українською - це престижно і модно!

Також школярі мали змогу взяти участь в пізнавально – розважальних іграх,малювали,переглядали книги. адже розвага, це те, що дітям завжди до душі.

Покриті квітами могили Сандармоху

 Сьогодні 85-ті роковини розстрілів української культурної, наукової та політичної еліти у карельському урочищі Сандармох. Ця кривава подія стала одним із сумних символів "Великого терору", організованого та здійсненого більшовицьким режимом.

3 та 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох неподалік селища Медвежа Гора у Карелії було розстріляно переважну більшість з близько трьох сотень українців, яким судилось потрапити до «Соловецького етапу». Загалом з 27 жовтня по 4 листопада рішенням «трійки» УНКВС Ленінградської області в Сандармосі було страчено 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення ГУДБ НКВС СРСР.

3 листопада були розстріляні видатні представники українських політичних, військових, інженерних, наукових та мистецьких кіл Василь Атаманюк, Михайло Полоз, Матвій Яворський, Володимир Чехівський, Сергій Грушевський, Мирослав Ірчан, Михайло Качанюк, Василь Атаманюк-Яблуненко, Михайло Баран, Василь Баб'як, Марк Вороний, Микола Зеров, Климентій Коник, Остап Крушельницький, Микола Куліш, Лесь Курбас, Михайло Лозинський, Микола Павлушков, Володимир Підгаєцький, Валер'ян Підмогильний, Григорій Епік, Володимир Штангей, Михайло Яловий, Олександр Бадан-Яворенко, Юрко Мазуренко, Юрій Озерський, Борис Пилипенко, Валер'ян Поліщук, Юрій Самборський, Павло Филипович, Володимир Хуторянський, Іван Сіяк, Михайло Козоріс, Семен Середа.

Всесвітньовідомий історик Роберт Конквест у книзі «Великий терор» напише: «Стара українська інтелігенція фактично була стерта з лиця землі».

Відповідальним за виконання вироків і одним з безпосередніх виконавців масових убивств протягом 27 жовтня і 1—4 листопада 1937 року був капітан держбезпеки Михайло Матвєєв, заступник начальника АГУ УНКВС Ленінградської області. Йому асистував помічник коменданта УНКВС Георгій Алафер, або конвой. Загалом ув’язнених було 1 116: п’ять вироків не виконано, бо один в’язень помер, а чотирьох етаповано в інші місця.

27 жовтня 1997 року в’язень радянських концтаборів, письменник і філософ Євген Сверстюк привіз у Сандармох дерев’яний хрест роботи Миколи Малишка. У 2005-му на його місці встановили пам’ятник – козацький хрест із написом “Убієнним синам України”.

Довідка. Сандармох — лісове урочище в Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія, за 19 км від м. Медвеж’єгорськ, неподалік від м. Повенець, де на площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв — переважно спецпоселенці і в’язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл. Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.

Пам'ятаємо!Перемагаємо!

Творчість крізь призму душі та серця

 Відома українська письменниця, ілюстраторка та сценаристка Ірен Роздобудько, яка 3 листопада відзначає свій ювілей,говорить:«…в кожному творі в той чи інший спосіб я кажу: «Життя – одне, воно – коротке, кінець – єдиний для всіх. А тому – живіть, а не пристосовуйтесь. І – думайте, що і навіщо ви робите».

Ірен Роздобудько – володарка титулу «Золотий письменник України». Таку назву носить почесна літературна відзнака, якою нагороджують найпопулярніших письменників України.

Ірен Роздобудько – успішна українська письменниця, авторка ілюстрацій як своїх книг, так і книг інших письменників. В її творчому доробку також збірки поезій, книжки для дітей, кіносценарії. Вона є лавреаткою та переможницею багатьох літературних конкурсів та отримала багато нагород, відзнак і премій.

Її ім‘я добре відоме тим, хто цікавиться творчістю сучасних українських письменників. Особливо прихильними до її книжок є жінки. Потужність та різноплановість літературного таланту мисткині справді вражають. Теми та жанри її творів є дуже різними – від детективних романів і до психологічних драм.

Ірен Роздобудько просто займається улюбленою справою, і можливо, саме у цьому нестримному бажанні і закладена формула її успіху. А ще – у таланті і великій працелюбності. У творчому доробку Ірен кілька десятків дуже різних книжок, серед яких легкі детективи, любовні, психологічні, сатиричні романи та навіть дитячі книжки, зокрема «Коли оживають ляльки», «Пригоди на острові Клаварен», «Дитинство видатних людей», куди увійшли п'ять біографій маленьких геніїв різних країн – Блеза Паскаля, Вольфганга Моцарта, Катерини Білокур, Чарлі Чапліна та Ганса Андерсена.

«Мерці» – перший досвід Ірен Роздобудько у жанрі психологічного трилера й перша перемога (друге призове місце в «Коронації слова – 2000»). Далі були: детектив «Пастка для жар-птиці» – отримав премію Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова – 2001» та одна з найвідоміших серед читачів книжок, психологічна драма «Гудзик», що отримала премію Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова – 2005». За книжкою режисер Володимир Тихий зняв однойменний фільм. А ще у списку нагород є спеціальна відзнака «Коронації слова – 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» – Ірен Роздобудько, Олесь Санін.

Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з творами відомої та успішної української письменниці.