Бабин Яр-аномалія людяності

 29 вересня 2022 року виповнюється 81 роковини однієї з найтрагічніших сторінок в історії ХХ століття – початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гітлерівцями в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках.

Ці трагічні події відомі як символ «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення населення. Жертвами злочину стали понад сто тисяч людей – військовополонених і цивільних громадян, серед яких представники єврейської національності і ті, хто намагався їх урятувати, українці, роми, караїми, учасники українського визвольного руху, заручники, «саботажники», порушники комендантської години, пацієнти психіатричної клініки. Розстріли в Бабиному Яру відбувалися майже щоденно понад два роки від вступу нацистів та їхніх союзників до Києва вересні 1941-го і до завершення окупації міста в листопаді 1943року. За цей час було знищене практично все єврейське населення міста.

Урочище Бабин Яр у місті Києві – можливо, найбільш жахливий, але далеко не єдиний символ Голокосту в Україні. Масові страти людей за національною, етнічною, расовою, культурною, релігійною та класовою ознаками проводилися тоталітарними режимами у минулому столітті на всій території України.

Список літератури для тих, хто хоче більше дізнатися про трагедію Бабиного Яру.

1. «Сховище. Щоденник у листах» Анни Франк, Віват

Анна Франк вела щоденник з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року. Спочатку вона писала свої листи лише для самої себе. А навесні 1944 року почула по лондонському радіо виступ нідерландського міністра освіти у вигнанні, який говорив про те, що після війни необхідно буде зібрати й оприлюднити всі документальні матеріали про страждання нідерландського народу за часів німецької окупації. Як приклад таких матеріалів він серед іншого згадав і щоденники. Під впливом його виступу Анна Франк вирішила по закінченні війни видати книжку, за основу якої мав правити її щоденник.

 

2. Берхард Шлінк «Читець», Основи

«Читець» — бестселер німецького письменника Бернхарда Шлінка.

Розповідь охоплює майже 40-річний період від 1958 по 1990 роки в Західній Німеччині. За сюжетом 15-річний школяр Міхаель Берг знайомиться з 36-річною кондукторкою трамвая Ханною Шміц. Між ними виникає роман. При цьому Ханна регулярно просить Міхаеля читати їй книжки. Потім жінка раптово зникає.
Через 8 років студент-юрист Міхаель потрапляє на показовий процес над наглядачками Освенцима. Серед підсудних він упізнав Ханну.

Роман описує розрив між поколіннями та осмислення молодими німцями злочинів періоду Голокосту.

За романом знято однойменний фільм, у якому Ханну зіграла Кейт Вінслет.

 

3. Томас Кініллі «Список Шиндлера», КСД

Оскар Шиндлер — мільйонер, успішний комерсант, запальний гравець, автогонщик, авантюрист, «справжній арієць» та… праведник світу, який урятував від смерті в газових камерах більше людей, ніж будь-хто за всю історію війни.

На початку Другої світової німецький промисловець Оскар Шиндлер відкрив у Кракові фабрику з виробництва емальованого посуду. Найдешевшою робочою силою були євреї з гетто.

Ті з них, кому пощастило потрапити до цієї фабрики, немов витягнули щасливий білет. Книга про страшну силу війни та непереможний людський дух, сильніший за неї. Це книга про людину, яка здійснила неможливе.

Екранізація роману 1993 року здобула 7 оскарів.

4. Джонатан Сафран Фоер «Повна ілюмінація» / Everything Is Illuminated, Houghton Mifflin

Книгу «Повна ілюмінація» було опубліковано в 2002 році.

Роман українською мовою не
перекладено, але автор, американець єврейського походження, писав її під враженням від подорожі Україною. Він шукав штетл своїх предків, які загинули під час Голокосту.

На сторінках «Повної ілюмінації» гумор межує з життєвими трагедіями, а український колорит змішується з американської стриманістю.

Книга Фоера — сумне нагадування про історичні події, які ніколи не повинні стиратися з пам’яті. Елайджа Вуд у 2005 році зіграв головну роль в екранізації цієї книги.

 

5. «Танґо смерті» Юрій Винничук, Фоліо

Роман Юрія Винничука має два часові зрізи. Зокрема, в ньому описано події, які відбуваються у Львові перед війною і під час війни. Чотири друга: українець, поляк, єврей і німець переживають різні — веселі й сумні — пригоди.

Другий часовий зріз — це вже початок XXI сторіччя. Професор Ярош вивчає літератури, написані мертвими мовами. Він у процесі роботи дізнається про містичну практику переселення душ, яка стає можливою, якщо в момент смерті звучала відповідна музика. Загадкові ноти — і це історичний факт — звучали і в Янівському концтаборі на території Львова: «Танґо смерті», або танґо «Остання неділя» виконував під час розстрілів оркестр із в’язнів гетто.

Роман здобув премію «Книги року ВВС» у 2012 році. 

Проте у ХХІ столітті геноцид знову прийшов на українську землю.

Сьогодні рашисти, наслідуючи нацистів, заявляють про «розв’язання українського питання» подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання», а вигаданий у російській федерації «антифашизм» став прямою загрозою для євреїв у сучасній Україні. Російськими варварами були обстріляні єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр. Жорстокі масові вбивства людей рашистами, вчинювані ними фізичні й моральні тортури, намагання спалити тіла, щоб приховати свої злочини, як свого часу, відчуваючи наближення поразки, робили нацисти. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл усе людство.

Але ні тоді, ні зараз - нас не зламати.

Ми – вистоїмо, перемога буде за нами.