четвер, 26 серпня 2021 р.

Спіть спокійно,Герої:трагедія під Іловайськом

 

Згідно з Указом Президента України за № 621 від 23 серпня 2019 року День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України офіційно відзначається щорічно 29 серпня.

В скорботі рідна Україна за тими, хто віддав своє життя. Восьмий  рік окупант не вгамовує свого загарбницького апетиту до української землі; сьомий рік точиться кривава російсько-українська війна; гинуть герої-захисники, сиротіють діти...

Саме 29 серпня українські війська виходили з іловайського оточення по так званому «Зеленому коридору», зазнавши найбільших втрат через віроломні дії регулярної армії Росії.

Стає моторошно лише від однієї думки: скільки наших воїнів-захисників, мирного населення України загинуло за сім з половиною років. Охоплює жах від невідомості: скільки ще?


В Опішнянській бібліотеці розгорнута виставка-пам'ять "Спіть спокійно,Герої:трагедія під Іловайськом",яка висвітлює події,що відбувалися на сході України в серпні 2014 року.








 Зі словами глибокої скорботи та душевного болю згадуємо наших земляків, полеглих захисників Вітчизни Вадима Мирінця, Івана Матвієвського, Віталія Кузьменка, Романа Яковця, Миколу Ряскова та закликаємо вічно пам’ятати їх подвиг.


Яковець Роман Михайлович



Яковець Роман Михайлович народився 31 березня 1991 року у селищі Опішня Зіньківського району Полтавської області.

2 квітня 2014 року був мобілізований на захист УКраїни. Учасник антитерористичної операції. Гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади. Солдат.
Загинув 29 серпня 2014 року під м. Іловайськ Донецької області під час виходу з оточення так званим "зеленим коридором". Похований у селищі Опішня.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Яковець Роман Михайлович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

            

Мирінець Вадим Михайлович



 

Мирінець Вадим Михайлович народився 20 листопада 1988 року у м. Полтава.
Проживав у с.Дейкалівка Зіньківського району Полтавської області.
Закінчив Полтавський технікум харчових технологій.
Проходив строкову службу у Збройних Силах України.
Працював робітником у приватного підприємця.
4 серпня 2014 року мобілізований до української армії. Служив у 92-ій окремій механізованій бригаді. Рядовий. Номер обслуги.
Загинув 20 вересня 2014 року під час виконання бойового завдання біля міста Щастя Луганської області.
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

Матвієвський Іван Володимирович 



Матвієвський Іван Володимирович народився 25 серпня 1986 року у Луганській області.
Згодом родина переїхала на проживання у м.Зіньків Полтавської області.
Закінчив Зіньківський аграрний ліцей, здобув професію кухаря-кондитера.
До мобілізації працював поваром у санаторії «Сосновий бір».
25 березня мобілізований до Збройних Сил України. Служив рядовим 9-ї артилерійської батареї 27-го реактивного артилерійського полку.
Загинув 3 вересня 2014 поблизу міста Старобільська Луганської області під час обстрілу з території Російської Федерації реактивною системою залпового вогню «Смерч».
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

Рясков Микола Васильович 



 

Рясков Микола Васильович народився 29 листопада 1985 року у м. Зіньків Полтавської області.
2004 року призваний до Збройних сил України, службу проходив у м. Гайсин Вінницької області, потім переведений до м. Полтава. Солдат.
2005 року демобілізувався і вступив на навчання до Харківського інституту радіоелектроніки. Одночасно працював охоронником у Зіньківському відділенні АТ «Банку «Фінанси та Кредит».
22 серпня 2014 року мобілізований на захист України. Учасник антитерористичної операції на сході України. Боєць 40-го мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади.
Зв'язок із Миколою обірвався у лютому 2015 року під час Дебальцевської операції. Як пізніше з'ясувалось, Микола Рясков загинув та був похований під Дніпропетровськом як невідомий. Після довгих розшуків рідними, проведеної ідентифікації за експертизою ДНК, його тіло було перевезено на рідну землю.
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Рясков Микола Васильович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

Кузьменко Віталій Михайлович 

 

Кузьменко Віталій Михайлович народився 4 червня 1985 року в місті Зіньків Полтавської області.
Після закінчення школи вступив до місцевого професійно-технічного училища, де здобув професію слюсаря-ремонтника.
Проходив строкову службу у Збройних Силах України.
У 2014 році був прийнятий на службу до другого взводу другої роти батальйону «Полтавщина» УМВС України в Полтавській області. Учасник антитерористичної операції. Рядовий міліції.
Загинув 9 листопада 2014 року поблизу м. Дебальцеве Донецької області під час мінометного обстрілу бойовиками блокпосту українських військ.
Указом Президента України № 108/2015 від 26 лютого 2015 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

ЗА СВОЮ УКРАЇНУ, ЗА КОЖНОГО З НАС ВОНИ ВІДДАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ

 

ІМЕНА НАШИХ ЗЕМЛЯКІВ БУДУТЬ ЗАВЖДИ У НАШІЙ ПАМ’ЯТІ!

 

 ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!

 

субота, 21 серпня 2021 р.

Ти у мене єдина

 Опішнянська бібліотека  сердечно вітає
 вас із  30-ю річницею Незалежності України 
 та Днем Державного Прапора України!

Ця визначна дата навіки увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті нашого народу, законодавчо закріпила його вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

Від усієї душі зичимо вам, вашим рідним та колегам міцного здоров’я, щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, подальших успіхів в усіх справах і починаннях заради процвітання незалежної України, добробуту її народу.
Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням до єдності та порозуміння, а ваша плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього.





Запрошуємо приєднатися до фото-флешмобу "Ти у мене єдина",присвяченому 30-ій річниці Незалежності України та Дню Державного Прапора України.

середа, 18 серпня 2021 р.

Дуже Спаса наш люд поважає, адже Спас - покровитель врожаю

 

https://images.unian.net/photos/2019_08/1565979387-3543.jpg?0.06363356014734545

Завтра, 19 серпня, в Україні православні християни святкують Яблучний Спас, який символізує завершення літа та настання осені. 5.ua підготував для вас поради, що потрібно святити в церкві і як правильно провести літо, аби весь наступний рік був для вас вдалим

Яблучний Спас

У народі є така приказка: "Яблучний Спас – пішло літо від нас". Саме після Другого Спасу можна вже відчути перший подих осені, свіже прохолодне повітря, а подекуди й пожовкле листя.

У релігійному значення це свято символізує Преображення Ісуса Христа. За Біблією, Христос завів трьох апостолів – Петра, Якова й Івана на гору Фавор і преобразився перед ними. Тоді вони побачили його Божество у людській природі.

Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст. Воно прижилося далеко не одразу і не скрізь. Першими його запровадили в себе східні церкви, з'єднавши з місцевими язичницькими святами, присвяченими збиранню врожаю. На Заході це свято стало загальним аж у XV столітті. В Україні Преображення Христа святкують як Яблучний Спас і досі має дещо язичницькі традиції, які об'єдналися з церковними.


Головні прикмети Яблучного Спасу

  1. Яка погода буде 19 серпня, такою буде і Покрова 14 жовтня.

  2. Другий Спас – тримай рукавиці про запас.

  3. Який другий Спас, такий і січень. Якщо 19 серпня дуже тепло, то в січні буде мало снігу, якщо піде дощ – багато.

  4. Якщо фрукти в саду виявилися гнилими і не достояли до Яблучного Спаса, то наступний рік буде складним і важким.

  5. Якщо дитину в цей день вкусила бджола, тож незабаром в будинку будуть гості. Час готуватися до прийому знайомих або родичів.

  6. Для того щоб бажання здійснилося, потрібно покуштувати яблуко, освячене в церкві і заїсти його медом.

  7. Якщо вагітна з ранку знайде на дорозі пару гілочок верби, то з малюком все буде гаразд.

  8. Тих, кого улестиш на Яблучний Спас, той допоможе впродовж року.

  9. Окроплена свяченою водою суха гілочка дерева, поставлена в офісі, вбереже від зради і підлості колег.

  10. Надбитий посуд потрібно викинути, інакше фінансових складностей не уникнути.

  11. На Спаса роздають дрібні гроші бідним.

  12. Напередодні 19 серпня треба наготувати багато частувань та роздати їх нужденним, така прикмета обіцяє процвітання всій родині.

Що святити в церкві

        фрукти (яблука, груші, сливи, виноград, персики);

овочі (помідори, морква);

мед;

випічка з яблуками.

 

Диво Різдва

  Різдвяні свята із давніх-давен є особливими для вірян. До них готуються особливо ретельно, дотримуючись усіх традицій і звичаїв. І хоча за...