четвер, 25 лютого 2021 р.
Та,що обернулася в легенду
Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.
Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.
Опішнянська бібліотека долучилася до Міжнародного онлайн-флешмобу #GlobalLesyaUkrainka2021, ініційованому Новоград-Волинським літературно-меморіальним музеєм Лесі Українки.
Вірші Лесі Українки прозвучали у виконанні Інни Копиці,Аліни Рівчаченко,Насті Мусієць,Поліни Гетало.
середа, 24 лютого 2021 р.
Обличчя української історії. Леся Українка
В цьому році ми святкуємо 150-річчя від дня її народження.
А 2021 рік оголошено роком Лесі Українки.
четвер, 18 лютого 2021 р.
Лицарі Небесної Варти
Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій.
20-е лютого 2014-го року стало переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей.
11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено, за даними проекту DilovaMova.com, «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.
До Дня Героїв Небесної Сотні в Опішнянській бібліотеці розгорнута
виставка-пам'ять "Лицарі Небесної Варти".В експозиції представлені документи , які висвітлюють події, що відбувалися на буремному Майдані, спогади про «лицарів світла та добра», а також присвячені, тим хто віддав своє життя, поетичні та прозові твори.
Опішнянська бібліотека долучилася до Міжнародної тихої акції "Ангели пам'яті".
Тиха акція “Ангели пам‘яті” вшанування Героїв Небесної Сотні, ініційована “Територією А” і Анжелікою Рудницькою відбудеться у Києві.
19 лютого об 11:00 на Алеї Героїв Небесної Сотні зберуться небайдужі. Традиційно розвісять на деревах (що стали свідками розстрілу мирних демонстрантів) паперових ангелів, запалять свічки, заспівають народні псальми.
Акція відбувається водночас у всіх великих містах України, містечках, селах. До ініціативи долучаються амбасади та українська діаспора США, Франції, Угорщини, Бельгії, Польщі, Канади, Греції, Туреччини, Кіпру, Латвії, ПАР.
Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях.
середа, 17 лютого 2021 р.
15 цікавих фактів про українську мову, які вас здивують
Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.Ліна Костенко
Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.
Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році.
І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
Українська мова багата на цікавинки! Вона відрізняється від решти східнослов’янських мов своєю милозвучністю та унікальними словами та правилами.
Цікаві факти про українську мову в цифрах
- Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво знати, що за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською – 62%).
- Походження української мови – окрема теми для статті! Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери і походить вона зі санскриту.
- До речі, перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова “мед” і “страва”.
- На відміну від решти східнослов’янських мова, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.
- У “Короткому словнику синонімів української мови”, де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово “бити” – аж 45! Цікаве завдання для вас та ваших дітей: спробуйте назвати хоча б 20, можете використовувати фразеологізми 😉
- Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом – проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).
Цікавинки про українську мову
- Однією з “родзинок” української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово “вороги” має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України. Пам’ятаєте: “…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці”.
- Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера “п”; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – буква “ф”, її вживають переважно в запозичених словах.
- Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити “дихлордифенілтрихлорметилметан” (це хімікат для боротьби зі шкідниками).
- У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані “дзеркальні” фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром “Я несу гусеня”, або ж “ротатор”. Можете і ви згадати щось цікаве про паліндроми?
Цікаві відомості з історії української мови
- Українську мову офіційно визнали літературною після видання “Енеїди” Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.
- Перший український “Буквар” видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
- Найстарішою українською піснею вважається балада “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”.
- Найбільше перекладів серед українських творів має “Заповіт” Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
- Найбільше псевдонімів мав поет Олексндр Кониський – свої твори він підписував 141 іменами, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.
субота, 13 лютого 2021 р.
Акція "Даруйте книги з любов'ю"
Приємні сюрпризи не закінчуються!
Дякуємо Олександру Григор'єву та Валентину Давиденку,членам Молодіжної ради Опішнянської ТГ за подаровані книги,які, без сумніву, знайдуть вдячного читача в стінах нашої бібліотеки.
Приєднуйтесь!Добрі справи робити приємно!
пʼятниця, 12 лютого 2021 р.
Акція "Даруйте книги з любов'ю"
Приємно,що дарувати книги стає доброю традицією.
Дуже тішить те, що серед нас є люди, які дарують літературу, аби той, хто не має змоги придбати книгу, скористався нею в бібліотеці.
Дякуємо вихованцям "Гуртка любителів живої природи"(Агітбригаді "Зелений патруль")за подаровані книги.
Така увага до бібліотеки зі сторони дітей радує і надихає.
Книжки, які бібліотека отримала в дар,обов'язково знайдуть своїх читачів та шанувальників серед дітей та молоді.
Дякуємо за подарунки та увагу до бібліотеки!
четвер, 11 лютого 2021 р.
Серцю властиво любити
День святого Валентина святкується вже кілька століть.Найромантичніше свято року. У цей день хочеться сказати комусь найкращі у світі слова.
Кохання – найзагадковіше з усіх людських почуттів, яке окриляє, дає сили і натхнення, радість і захоплення. Кохання – це святе почуття, яке заслуговує на свій день, на своє свято. І ось таке свято є 14 лютого - День святого Валентина. Цього дня навіть повітря сповнене любов’ю. Амури поспішають поєднати пари, почуття яких перевірені часом та допомагають зустрітись половинкам, які загубились. Адже саме кохання здатне розтопити кригу в серці й подарувати відчуття весни.
В Опішнянській бібліотеці діє бібліолокація "Зізнайся бібліотеці в коханні",присвячена Дню святого Валентина,де усі бажаючі можуть залишити побажання, привітання,щирі теплі слова в адресу бібліотеки та друкованих видань зокрема.
Також увазі відвідувачів представлена літературна експозиція "Серцю властиво любити",на якій представлені твори присвячені темі кохання.
Адже у всі віки письменники – лірики описували найсвятіше почуття, яке звеличувало людину і робило її найщасливішою.
У всі віки створювались хвалебні літературні гімни коханню, що стали прекрасними шедеврами. 
середа, 10 лютого 2021 р.
Самійло Величко-перший історик козаччини
11 лютого 1670 року у козацькій родині в полтавському селі Жуки народився Самійло Величко – знаменитий козацький літописець.
Його батько, козак Василь Величко, належав до першої сотні Полтавського полку, був людиною грамотною, мудрою й шанованою, мав велику книгарню.
Успішно склавши іспити, Самійло став спудеєм одного з найавторитетніших в Європі навчальних закладів — Києво-Могилянської колегії, де оволодів латинською, німецькою та польською мовами. Вчився у колегії перед 1690-м, бо з цього року, після успішного закінчення навчання, Самійла Величка скерували на посаду канцеляриста до генерального військового писаря Василя Кочубея. Був його дворянином, тобто служив «в усіляких домашніх справах», а найбільше писарем. В. Кочубей використовував Величка для особливих доручень, включаючи його «у найпотрібніші і секретні на той час військові справи», навіть ті, що йшли цареві, і циферні (зашифровані) до господарів Волоського і Мунтянського. Через Величка проходила й та кореспонденція, про яку І. Мазепа не знав. У такому статусі прослужив 15 років.На початку 1705 уведений до Генеральної Військової Канцелярії, де пробув старшим канцеляристом близько чотирьох років, до падіння В.Кочубея. Брав участь у походах, зокрема через Правобережну Україну з помічним військом на допомогу полякам. Очевидно, і в Генеральному війську, і в канцелярії виконував особливі (секретні) доручення, залучався до посольств гетьмана І. Мазепи.
В кінці 1708 заарештований і ув’язнений як людина, наближена до В.Кочубея. Провів декілька років у неволі в Чернігівському краї. Припускають, що з ув’язнення вийшов 1715 за сприяння сина В. Кочубея.
На службу Самійло Величко вже не повернувся. Спочатку оселився в Диканьці, пізніше перебрався до рідної домівки — у Жуки. Літописець учителював, займався літературною діяльністю. Чимало відомостей черпав із великої колекції книг і манускриптів, які зібрав упродовж всього життя. Це були історичні хроніки, літописи, оригінальні документи, художні твори. Все це Самійло Величко використовував, працюючи над літописом.
Багаторічне розумове та фізичне напруження позначилися на здоров’ї літописця. Він осліп. Потому диктував нові сторінки свого літопису найнятим писарчукам.
Останні роки життя провів у селі Жуки. Тут помер і похований.
На жаль, могила Самійла Величка до нашого часу не збереглася. Та в центрі Жуків, на узвишші, поруч із каплицею Покрови Пресвятої Богородиці й курганом пам’яті, встановлено гранітну брилу, яка символізує останнє пристанище славного історика козаччини.
Нині в селі, де народився, жив і працював Самійло Величко, зводиться Меморіальний комплекс слави українського козацтва (нещодавно було відкрито першу чергу комплексу пам’яті загиблих козаків).
Величко є автором першого систематичного викладу історії української козацької держави, при написанні якого використано значну кількість українських, польських, та німецьких джерел, широке коло документів Генеральної Військової Канцелярії. Для написання Літопису Самійла Величка він користувався різними джерелами: народними переказами, іншими козацькими літописами, творами іноземних істориків, архівними документами, листами, реєстрами тощо. Автентичність численних документів, наведених у літописі, істориками не заперечується; частина з них відома й з інших джерел.
Літопис складається з 4 частин:
перша — «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — змальовує події 1648–1659 років, окремими епізодами сягаючи у 1620 рік, Описуючи війну Якова Остряниці 1638 року, Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, — щоденника польського хроніста Шимона Окольського — власний коментар;
друга і третя частини, які охоплюють 1660–1686 та 1687–1700 роки, названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних спостережень Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;
у 4-й частині зібрано додатки з різних документів XVII століття.
Літопис Величка написаний українською літературною мовою XVIII століття з елементами народної мови. Повний текст його не зберігся. Літопис є одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії 2-ї половини 17 — початку 18 століття.
Головна праця Самійла Величка була видана Київською Археографічною комісією лише у 1848–1864 роках під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I–IV (1848, 1851, 1855, 1864 рр.).
Величку також належить велика праця «Космографія», яку він, уже сліпий, продиктував 1728 року. На думку деяких істориків, він написав лише передмову до цієї праці.
понеділок, 8 лютого 2021 р.
Даруйте книги з любов'ю
14 лютого –не тільки День всіх закоханих,
а й Міжнародний день дарування книг!
Книга рятує душу від здерев’яніння...
(Т. Г. Шевченко)
Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, яка започаткована у 2012 році американкою та засновницею відомого сайту дитячої книги Delightful Children’s Books, Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.Пропозицію Еммі підтримали у всьому світі, почавши дарувати книги та писати про свою любов до літератури у соціальних мережах.
Вважається, що в цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона дає нам відповіді на всі запитання і гарну пораду, вона навчає дарувати добро, навчає жити, любити і працювати заради самих себе і своїх рідних.
Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона – постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях: і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини.
Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає».
Частіше заглядайте до скарбниці духовності – книг, із яких б'є невичерпне джерело мудрості!
Шановні читачі!
Опішнянська бібліотека проводить бібліотечну акцію
«Даруйте книги з любов'ю» .
Приєднуйтесь!
Добрі справи робити приємно!
четвер, 4 лютого 2021 р.
Феєрія вишуканості й досконалості
Опішнянська бібліотека презентує виставку вишитих картин "Феєрія вишуканості й досконалості" Анни Рудяк.
Експозиція,що представлена в бібліотеці містить 12 творчих робіт майстрині.
Усі вони-естетично довершені витвори мистецтва.Роботи виконані в техніці:вишивка бісером та вишивка хрестиком.
Історія вишивки налічує кілька спадів і злетів, любові і визнання.Це дивовижне хобі ще недавно вважалося похмурим,зникаючим і немодним заняттям.Все змінюється і вишивка знову актуальна!У наш час почався новий виток любові до рукоділля і вишивка-знову улюблене захоплення багатьох майстринь.
Анна Рудяк займає посаду начальника відділу з питань земельних ресурсів кадастру та екологічної безпеки виконавчого комітету Опішнянської селищної ради.З дитинства займалася рукоділлям:шиттям,в'язанням на шпицях та гачком.Але її світосприйняття знайшло своє відображення саме в художній вишивці.Це-вишиванки-натюрморти,портрети,власні творчі розробки-враження від подорожей рідним краєм.За допомогою ниток та голки Анна передає гармонію рук,душі і серця.Якщо розглядати роботи на більшій відстані- це живопис.Але зблизька-дивуєшся палітрі кольорів,відтінків,тонів і розумієш.що це ніщо інше,як вишивка.
Запрошуємо всіх бажаючих насолодитися експозицією!
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Диво Різдва
Різдвяні свята із давніх-давен є особливими для вірян. До них готуються особливо ретельно, дотримуючись усіх традицій і звичаїв. І хоча за...
